У комоді серед чеків, візитівок і рекламних буклетів лежали роздруковані умови позик. На сторінках були вказані відсотки, строки, можливі суми й вимоги до застави. Поруч знайшлася картка того самого банку з адресою та телефоном. Оксана сфотографувала кожен аркуш.
Потім дістала теку з договором купівлі-продажу, реєстраційними документами й витягом із реєстру власності. Усі папери були на місці, але їхня наявність більше не заспокоювала. Оксана склала теку, ноутбук і телефон у велику сумку.
Вона зателефонувала Ірині Савчук, подрузі ще зі студентських років. Вони були знайомі дванадцять років. Оксана обрала бухгалтерію, Ірина зайнялася правом і тепер вела цивільні справи — розлучення, поділ майна, спори із забудовниками.
— Іро, мені потрібна допомога.
Голос звучав рівно, однак подруга давно навчилася чути тривогу, сховану за цією рівністю.
— Що сталося?
— Здається, я зрозуміла, навіщо Богдан так квапився з квартирою. Ти можеш прийняти мене сьогодні?
Ірина попросила приїжджати негайно. Оксана замкнула двері на обидва замки й спустилася вниз. Парасолька залишилася в передпокої, але повертатися не хотілося. Холодний дощ змушував іти швидко, не зупиняючись. У звичайному звіті сума або підтверджувалася, або ні. У її шлюбі тепер не підтверджувалося нічого.
Ірина жила за десять хвилин їзди, у старому цегляному будинку з високими стелями й рипучим ліфтом. Вона відчинила в домашньому светрі, окинула мокру Оксану уважним поглядом і без розпитувань пропустила всередину. Незабаром на кухонному столі з’явилися дві чашки гарячого чаю й рушник для волосся.
Оксана не торкнулася напою. Вона ввімкнула відео, потім розклала знайдені папери, візитівку й анонімну записку. Ірина переглянула все мовчки, відкрила блокнот і попросила розповісти історію від самого початку: спадщина, продаж попереднього житла, купівля нового, суми, частки, документи.
Оксана пояснила, що однокімнатна квартира дісталася їй у спадок ще до шлюбу й була продана за чотири мільйони двісті тисяч. Ще вісімсот тисяч Богдан нібито вніс зі своїх заощаджень, після чого нове житло оформили на двох. Походження його грошей нічим не підтверджувалося.
Ірина ставила короткі запитання. Чи зберігся договір продажу? Чи можна довести, що квартира була успадкованою? Чи є розписка, банківська виписка або інший документ про внесок Богдана? Отримавши відповіді, вона відклала ручку.
— Слухай уважно. Зараз житло належить вам обом. Щоб закласти всю квартиру й отримати велику суму, потрібна твоя нотаріально засвідчена згода. Без неї банк не повинен приймати об’єкт цілком.
Теоретично Богдан міг запропонувати лише свою частку, але така частина з обтяженням коштувала б значно менше й майже нікого не зацікавила б. Якщо він розраховував на серйозну позику, отже, збирався передати в заставу всю квартиру. Відповідно, десь мав існувати документ із підписом Оксани — справжнім або підробленим.
Попри тепло кухні, холод дістався до пальців.
— Ти думаєш, він підробив мою згоду?
— Поки що я нічого не стверджую. Завтра перевіримо реєстр і відразу заборонимо будь-які операції без твоєї особистої присутності.
У понеділок зранку Ірина супроводжувала Оксану до реєстраційної служби. Вони подали заяву, що блокувала продаж, дарування й заставу квартири, якщо власниця не з’явиться особисто. Для такого заходу не потрібне було судове рішення: достатньо було документів і її заяви.
Паралельно Ірина зв’язалася з перевіреним нотаріусом, з яким раніше працювала у спадкових справах. Через нього вона з’ясувала, чи оформлювалася від імені Оксани згода на заставу. Відповідь надійшла за дві години: такий документ справді існував.
Його засвідчив Вадим Сергійович Романюк за кілька днів до візиту Богдана до банку. У папері Оксана нібито дозволяла передати в заставу всю квартиру. Ірина зателефонувала й запитала, чи приходила подруга до цього нотаріуса в зазначену дату.
Оксана пам’ятала той день точно. До вечора працювала, потім їздила до матері, у якої піднявся тиск, і навіть зберегла виклик таксі. У нотаріальній конторі вона не була й нічого не підписувала.
— Тоді згода підроблена, — сказала Ірина. — Йдеться вже не лише про розлучення чи спір через майно. Треба звертатися до поліції…👉Продовження, натисніть кнопку “Далі” під рекламою👇👇👇
