— Так.
— Після всього, що я для вас зробила?
— Наприклад?
Свекруха задихнулася від обурення.
— Я готувала! Прибирала! Стежила за порядком!
— Ви командували, принижували й влаштовували скандали.
— Ах ось як! Значить, я в усьому винна?
— Ви руйнували мій дім.
Раїса Степанівна театрально приклала руку до грудей.
— Артеме, ти чуєш? Вона мене до смерті доведе!
Раніше Лена злякалася б. Кинулася б по воду, по пігулки, почала б перепрошувати, аби тільки припинити сцену.
Але тепер вона дивилася на все ніби збоку. Цей спектакль повторювався надто часто. Варто було Раїсі Степанівні не отримати бажаного, як вона миттю ставала нещасною жертвою. А Артем щоразу кидався її рятувати.
Цього разу Лена сказала спокійно:
— Ваші ліки в сумці.
Свекруха відразу перестала стогнати.
Артем розгублено подивився на матір, потім на дружину. Здавалося, він уперше побачив їх обох без звичних ролей.
Із спальні винесли велику коробку.



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.