Кава пролилася на постіль саме в ту мить, коли Наталя вже збиралася натиснути кнопку бронювання.
Вона сіпнулася, рятуючи ноутбук, але горнятко вже встигло перекинутися. Темна пляма розповзлася по простирадлу й швидко просочила тканину. Наталя відставила комп’ютер на тумбочку й зірвала постільну білизну.
От тільки цього ще бракувало. Ще хвилину тому вона вибирала між двома готелями на узбережжі й уявляла, як вони з Павлом уперше за кілька років поїдуть кудись удвох. Тепер довелося рятувати матрац.
Наматрацник промок наскрізь. Наталя спробувала стягнути його, але гумка міцно трималася знизу. Вона припідняла матрац із того боку, де зазвичай спав Павло, і вже потягнулася до гумки, коли побачила темно-синій кут.
Спершу їй здалося, що туди завалився старий журнал. Вона підняла матрац вище. На дерев’яній основі ліжка лежала пластикова папка.
Наталя завмерла. У їхньому домі документи ніколи не зберігали під ліжком. Паспорти, договір на квартиру, страховки й папери на машину лежали в зачиненій шухляді шафи.
Павло терпіти не міг безладу й сам колись розклав усе по файлах. Ця папка була іншою. Потерта, із загнутим краєм, ніби її ховали тут навмисне.
Наталя дістала знахідку й сіла на край ліжка. Першим лежав договір купівлі-продажу квартири. Вона пробігла очима сторінку й насупилася.
Покупець — Кравченко Галина Іванівна. Свекруха.
Наталя перечитала прізвище, потім подивилася на адресу. Новий житловий комплекс на іншому кінці міста. Двокімнатна квартира.
Угоду уклали деякий час тому. Ціна — 5 мільйонів 400 тисяч. Галина Іванівна жила в старій однокімнатній квартирі біля ринку понад 30 років.
Ще минулої неділі Павло возив їй туди продукти й ліки. Свекруха постійно скаржилася на малу пенсію, комунальні платежі й ціни в аптеці. Іноді син додавав їй кілька тисяч, і Наталя ніколи не заперечувала.
Але звідки в пенсіонерки понад 5 мільйонів? Вона перегорнула сторінку. Акт приймання-передачі. Квитанція за послуги рієлтора.
Копія розписки продавця. Кілька банківських документів. Унизу одного аркуша стояв підпис Галини Іванівни.
У голові виникло просте пояснення. Можливо, свекруха отримала спадщину. Може, Павло допоміг їй із якоюсь давньою угодою.
Однак чому тоді документи лежать під матрацом? Чому про купівлю ніхто не сказав Наталі жодного слова? Вона дістала телефон і сфотографувала кожен аркуш, окремо зняла адресу, дату, суму й платіжні реквізити. Хотілося негайно зателефонувати Павлові. Чоловік поїхав на роботу лише годину тому, хоч була субота.
Сказав, що виникла термінова зустріч із постачальником. Наталя вже відкрила контакти, але зупинилася. Якщо все можна пояснити, розмова нікуди не дінеться.
Якщо ні, спершу слід зрозуміти, що саме потрапило їй до рук. Вона склала папери в попередньому порядку, повернула папку під матрац і взялася за пляму від кави. До вечора жінка кілька разів відкривала фотографії в телефоні.
Найбільше не давала спокою одна деталь — свекруха нічого не продавала. Стару квартиру вона точно зберегла, раз і далі там жила. Іншого майна в Галини Іванівни, наскільки знала невістка, не було…
