Кілька клієнтів агентства внесли авансові платежі за угоди з нерухомістю. Великі суми — від трьох до восьми мільйонів кожна. Угоди затягувалися, переносилися, зрештою частина з них узагалі не відбулася.
Гроші клієнтам повертали, але не всі. Різниця осідала на проміжних рахунках, афілійованих із Максимом, який, як з’ясувалося, значився співзасновником технічної компанії-посередника, що існувала лише на папері. Це була не просто нечесність.
За кримінальним законодавством — шахрайство й розтрата. За наявності доказів і потерпілих сторін — кримінальна справа.
Оксана не квапилася. Вона не збиралася бігти до поліції наступного ранку з текою під пахвою. Вона збиралася зробити все в правильному порядку. Спочатку розлучення й поділ майна, де її позиція була залізною.
Потім передати матеріали слідчим, якщо буде потрібно. А в тому, що буде потрібно, вона не сумнівалася. Чай давно охолов, була близько другої ночі.
Оксана закрила ноутбук, вимкнула світло й лягла. Вона заснула швидко, як завжди в ситуаціях, коли все продумано й усе готово. Вранці о дев’ятій вона вже сиділа в кабінеті Романа Петровича Бондаренка.
Адвокат був людиною без зайвих слів і без звички справляти враження. Шістдесят років, піджак без краватки, стоси тек на столі, розставлені з такою точністю, що здавалося, кожна знає своє місце. Він переглянув документи, які принесла Оксана.
Уважно, без коментарів, лише іноді роблячи нотатки олівцем. Це тривало близько сорока хвилин. Потім він підвів голову.
«Позов про поділ спільно нажитого майна подаємо сьогодні. Ваша частка в кожному з трьох об’єктів підтверджена документально. За нормами сімейного законодавства вимагаємо поділу в рівних частках і врахування вашого особистого фінансового внеску, що дає підстави клопотати про відступ від рівності часток на вашу користь. Це сильна позиція». — «Добре», — сказала Оксана. «За позиками окремий позов не потрібен: заборгованість агентства перед „Паритетом“ відсутня, позики повернено. Але сам факт фінансування зафіксований і підтверджує вашу роль у формуванні вартості бізнесу. Це може бути враховано при поділі майна як непрямий внесок». — «Розумію».
Щодо третього блоку Бондаренко зробив паузу. «Щодо виведення коштів. Це вже не моя царина. Це кримінальна сфера. Ви розумієте, що, якщо передасте ці матеріали слідчим, зворотної дороги не буде?» — «Розумію, — повторила Оксана. — Саме тому я не кваплюся. Спочатку поділ». Бондаренко кивнув. Коротко, як людина, яка отримала відповідь, на яку й очікувала.
«Тоді починаємо». Позов подали того ж дня до районного суду за місцем знаходження одного зі спірних об’єктів. Тарасові копію позову надіслали поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Це був перший офіційний документ у довгому ланцюгу, який Оксана почала вибудовувати три місяці тому. Тарас зателефонував за дві години після того, як кур’єр доставив йому конверт. Оксана сиділа в кафе неподалік від офісу Кравченка, коли задзвонив телефон.
Вона подивилася на екран — ім’я чоловіка — і відповіла після третього гудка. «Що це таке?» Голос у нього був жорсткий, із напруженням під поверхнею. Він умів говорити жорстко, коли відчував, що втрачає контроль…
