Пристави підвели Ірину до місця свідка, де вона зовсім недавно сиділа впевненою фахівчинею. Тепер це місце виглядало інакше — не як трибуна експертки, а як лава для людини, спійманої на брехні. Вона тремтіла, витирала обличчя, намагалася говорити відразу до всіх, але суддя зупинив її одним поглядом.
— Пані Ірино, — промовив він крижаним голосом, — ви давали показання під присягою. Ви використали професійний статус, щоб подати суду неправдиву картину поведінки матері. Ви розумієте, що це означає?
— Я… я писала звіт на основі спостережень, — спробувала сказати вона. — Не все було брехнею. Вона справді кричала, справді…
— На записі ви обговорюєте, як зробити так, щоб її крик підтвердив ваш звіт, — перебив суддя. — Ви обговорюєте гроші, опіку, продаж дому й особисті стосунки з позивачем. Не продовжуйте принижувати себе.
Ірина замовкла й закрила обличчя руками.
Суддя повернувся до Тараса.
— Пане Тарасе, ви й далі стверджуєте, що запис підроблений?
Він підвів голову. За кілька хвилин він ніби постарів. Упевнена постава зникла, підборіддя тремтіло.
— Це вона все вигадала, — сказав він, киваючи на Ірину. — Вона маніпулювала мною. Я був у тяжкому стані. Дружина довела мене, я…
Ірина схопилася:
— Ах ти брехун! Ти сам переказував гроші. Ти сам казав, що дівчисько швидко забуде матір. Я робила те, про що ти просив!
— Мовчати! — знову вдарив молоток. — Обоє.
Оксана сиділа, притискаючи долоні до грудей. Вона не відчувала тріумфу. Їй було надто боляче бачити, на що перетворилася людина, з якою вона колись будувала родину. Але поруч стояла Марта, і в цьому була відповідь на все: тепер важливо було не те, ким виявився Тарас, а те, що доньку більше не заберуть у неї через брехню.
Суддя перевів погляд на Руденка.
— Адвокате Руденко, суд також дасть оцінку вашим діям. Ви подали матеріали, які, щонайменше, мали викликати у вас серйозні сумніви. Ви цілеспрямовано провокували відповідачку, використовуючи фотографію, підготовлену вашим клієнтом як частину схеми. Питання про вашу професійну відповідальність буде направлено до відповідного органу.
Руденко підвівся, але не зміг вимовити ні слова. Його губи ворухнулися, руки безпорадно лягли на стіл.
— А тепер, — суддя взяв папку з позовом Тараса й підняв її, — суд переглядає оцінку поданих матеріалів з урахуванням нововиявленого доказу.
Він відкрив першу сторінку.
— Твердження про побутову недбалість. У світлі запису суд бачить не турботу позивача про дитину, а навмисну підготовку хибного образу відповідачки. Фотографії втрачають доказову силу.
Аркуш ліг на стіл окремо.
— Твердження про фінансову безвідповідальність. Запис містить визнання позивача про переказ сімейних коштів на рахунок третьої особи. Це не помилка дружини. Це можливе викрадення й приховування майна.
Другий аркуш було відкладено.
— Твердження про емоційну нестабільність, підкріплене висновком фахівчині. Запис показує узгоджену спробу спровокувати відповідачку й використати її реакцію для введення суду в оману.
Суддя закрив папку. Його голос став гучнішим.
— Суд розцінює позов пана Тараса як побудований на брехні, зловживанні правом і спробі маніпулювати правосуддям. Первинні вимоги позивача не підлягають задоволенню…
