— Від твоєї дружини, — невпевнено сказала Віра. — Вона стверджувала, що Ніна намагається тебе отруїти. Просила попередити. Я не хотіла втручатися, але це звучало надто тривожно.
Ніна відчула, ніби під нею зникла підлога. Валентина Павлівна намагалася перевернути все так, щоб винною стала вона.
— Це неправда, — твердо сказав Олег. — Віро, мені треба спитати тебе про Альону. Про останні дні перед її смертю.
— Через стільки років? — у голосі жінки прозвучало здивування.
— Це важливо. Вона скаржилася на запаморочення?
— Так, — обережно відповіла Віра. — Сильно. Казала, що іноді ледь стоїть на ногах. Лікарі списували на вагітність, але…
— Але?
— Альона вважала, що річ у настоях, які давала їй твоя мати. Вона казала, що перестала їх пити, виливала потайки. Але запаморочення не минали.
Ніна й Олег одночасно замовкли.
Якщо Альона вже не пила чай, отже, Валентина Павлівна могла додавати отруту кудись іще.
Тиждень після святкової неділі розтягнувся, як лихий сон. Вони змінили замки, відключили домашній телефон, перестали відчиняти двері без перевірки. Валентина Павлівна телефонувала з різних номерів, писала то благальні, то погрозливі повідомлення. В одному просила Олега «схаменутися», в іншому звинувачувала Ніну в чаклунському впливі, у третьому обіцяла все пробачити, якщо син приїде сам.
Ніна прокинулася від вібрації телефона. До кімнати пробивалося ранкове світло, смугами лягаючи на підлогу. Повідомлення з лабораторії було коротким: попередні результати будуть готові до вечора.
— Не спиться? — Олег увійшов до спальні з двома чашками звичайного пакетованого чаю. Тепер вони купували напої лише в запечатаних упаковках.
— Сьогодні результати, — Ніна сіла на ліжку. — Боюся, що там нічого не знайдуть.
Олег опустився поруч.
— Навіть якщо так, є інші зачіпки. Я вчора говорив із Романом.
— І?
— Спочатку він вирішив, що я збожеволів. Потім я почав перелічувати деталі. Він замовк. Сказав, що Софія справді скаржилася на запаморочення після маминих трав. І що в день її смерті мама була єдиною, хто перебував із нею вдома.
— Він повірив?
— Не відразу. Але погодився приїхати й поговорити зі слідчим.
Це була маленька перемога. Але в їхньому становищі навіть маленькі перемоги здавалися рятівними колами.
— Орлов сьогодні ввечері прийде до нас, — додав Олег. — Він запросив матеріали старих справ.
Різкий стукіт у двері змусив їх обох здригнутися. У такий ранній час ніхто не мав би прийти.
Олег підійшов до дверей, Ніна зупинилася в коридорі. Через вічко вони побачили поліцейського.
— Олег Громов? — спитав той, коли двері відчинилися. — Із поліції. Ваша мати подала заяву, що ви зникли. Каже, тиждень не може зв’язатися й побоюється за вашу безпеку.
— Моя мати чудово знає, що я живий, — відповів Олег рівно. — Я сам перестав із нею спілкуватися.
Поліцейський глянув у блокнот.
— Також вона заявила, що ваша дружина може становити загрозу. За її словами, у Ніни нестабільний стан через вагітність.
Ніна відчула, як усередині все стиснулося. Ось воно. Тепер свекруха намагалася виставити її божевільною в очах поліції.
— Це брехня, — різко сказав Олег. — Моя дружина здорова. А от поведінка моєї матері викликає серйозні питання.
— Я був зобов’язаний перевірити повідомлення, — сухо відповів поліцейський. — Раз із вами все гаразд, так і передам.
— Зачекайте, — Олег затримав його. — Тиждень тому ми подали заяву про можливу спробу отруєння. Ми підозрюємо, що моя мати намагалася отруїти Ніну трав’яними сумішами. І, можливо, причетна до загибелі моєї першої дружини та дружини мого брата.
Поліцейський підвів погляд…
