Життя без прикрас— Знаєте що? — холодно промовила теща, дивлячись понад головами. — Благодійний фонд зачиняється. Пропоную здати цю квартиру в оренду — швидко, хоч завтра. Оксана поживе в мене. За рахунок орендної плати якраз і гаситимете вашу спільну іпотеку. А гроші я забираю назад.
Богдан зблід. Здача квартири означала крах його усталеного комфортного життя на дивані. Він метнув панічний погляд на матір.
Але Галина Петрівна, на відміну від сина, витлумачила цю думку по-своєму — у вигідному для себе ключі. Квартира здається. Іпотека гаситься сама собою. Ідеально. Ніхто нікому нічого не винен.
Вона тут-таки радісно заметушилася, засовалася на стільці.
— Ой, а й справді діло кажеш, Наталочко. Практичний підхід. Богданчику, синочку, збирай речі. Поїдеш жити до тещі. Бо ж діло сваха каже. Вона жінка хазяйновита. Вона тебе й годуватиме. Там у неї і площа більша. Тобі комфортно буде після стресів відновлюватися.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.