— Ви просто фабрикуєте фальшиві справи.
Винокуров повільно зняв окуляри й ретельно протер їх хустинкою. — Дівчино, я вже тридцять років працюю в цій системі. Я бачив таких скандалісток, як ви, тисячі разів.
— Усі ви поголовно невинні, усім вам підкинули. Але наші експертизи завжди показують зовсім протилежне. І суди завжди справно виносять обвинувальні вироки.
Міссюра заливисто зареготав. — Ну що, тепер бачиш? Навіть досвідчений слідчий у твої казки не вірить.
— Кинь ти так безглуздо впиратися. Просто плати гроші й іди собі на всі чотири сторони. Вікторія до болю стиснула кулаки під столом.
Їй нестерпно хотілося різко встати й врізати цьому жирному покидькові. Але поки що було не можна. Час для активних дій іще не настав.
Їй потрібно було зібрати значно більше інформації. — А якщо я заплачу, що гарантує, що ви не повернетеся по добавку? — прямо спитала вона.
Міссюра важко підвівся й підійшов до неї впритул. Він опинився надто близько. Вікторія виразно відчула гидкий запах застарілого поту й дешевого одеколону.
— Це гарантую особисто я, — сказав він улесливим шепотом. — Заплатиш — і ми розійдемося найкращими друзями. Справу одразу закриємо, а готовий протокол порвемо.
— Поїдеш додому й назавжди забудеш про цю неприємну ніч. Із цими словами він нахабно поклав свою важку руку їй на плече. Товсті пальці боляче стиснули тканину її куртки.
Вікторія завмерла від огиди. Кожна її натренована клітина кричала прибрати цю гидку руку, зламати нахабі зап’ясток і відправити його в глибокий нокаут. Але вона змусила себе стриматися.
— Негайно приберіть руку, — сказала вона рівним тоном. Міссюра знову сально засміявся. — Яка ж ми, виявляється, горда.
— А чим тобі тут пишатися? Ти зараз абсолютний ніхто. Просто брудна злочинниця.
— Я можу робити з тобою все, що тільки захочу. Його спітніла рука ковзнула ще нижче. Вікторія різко відсторонилася й схопилася зі стільця.
— Не смійте мене торкатися! Міссюра загрозливо ступив просто до неї. Слідчий Винокуров байдуже й далі щось писав у своїх паперах, не звертаючи на них уваги.
— І що ж ти мені зробиш? — нахабно спитав Міссюра. — Кому ти тут поскаржишся?
— Ми тут і є закон. Ніхто тобі не допоможе. Твої батьки далеко, друзі навіть не знають, де ти перебуваєш.
— Твій телефон давно в нас. Ти тут зовсім одна. Він знову зробив упевнений крок уперед.
Вікторія повільно відступила до стіни. — Знаєш, красуне, у мене є пропозиція значно краща. Розважиш нас як слід — і я взагалі відпущу тебе безкоштовно.
Винокуров підвів голову від паперів і гидко всміхнувся. — Олеже Вікторовичу, та ви просто невизнаний геній. Вікторія прямо подивилася Місюрі в очі.
Усередині неї бушував справжній бойовий ураган. Вона могла б за три секунди жорстко покласти його на підлогу. За п’ять секунд вона могла б вимкнути їх обох.
Але тоді вся операція зірветься. Ця злочинна схема залишиться безкарною. Ці перевертні й далі калічитимуть долі невинних людей.
— Я востаннє вам кажу, — сказала вона смертельно тихим голосом. — Приберіть від мене свої руки. Міссюра лише розсміявся й спробував силоміць схопити її за зап’ястя.
І тут у коридорі несподівано пролунав гучний начальницький голос. — Міссюра! Ти де там ховаєшся?
Старший лейтенант обернувся з явним роздратуванням. — Чорт, це ж капітан приперся! Іди живо в камеру.
— Потім із тобою дограємо. Він грубо штовхнув Вікторію до виходу. Підоспілий Гребешков схопив її за руку й повів назад коридором.
Поки вони йшли, Вікторія почула за своєю спиною виправдання. — Усе нормально, товаришу капітане. Це просто чергова наркоманка. Оформлюємо папери.
Гребешков із силою запхав її назад у сиру камеру. Двері за нею з гуркотом зачинилися. Вікторія притулилася до холодної стіни й втомлено заплющила очі.
Її натреновані руки злегка тремтіли від ледь стримуваної люті. Вона дозволила їм зайти надто далеко. Але тепер вона знала напевно: ці люди — не просто банальні корупціонери.
Заради грошей вони готові піти абсолютно на все. Насильство, шантаж, групове зґвалтування. Усе це заради легких грошей і відчуття безмежної влади.
Лєна співчутливо подивилася на неї. — Вони і зі мною так само намагалися вчинити, — прошепотіла вона крізь сльози. — Цей Міссюра мені те саме пропонував.
— Я краще заплачу будь-які гроші. Аби тільки не проходити через це. Вікторія мовчки підійшла й присіла поруч із нею.
— Скажи, а скільки ще таких нещасних було? Дівчина нервово витерла сльози, що текли. — Я точно не знаю. Дуже багато.
— Майже щотижня вони когось нового привозять. Хто одразу платить, того вони швидко відпускають. Хто не може заплатити, того відправляють просто до в’язниці.
— А з деякими вродливими дівчатами вони просто розважаються. Від моменту їхньої розмови минула ще одна довга година. Вікторія нерухомо сиділа в камері й дивилася в густу темряву.
Лєна міцно спала, згорнувшись на скрипучому ліжку. Друга жінка так і не ворухнулася, ніби скам’яніла. Знову пролунали важкі кроки в коридорі.
Ключ зі скреготом повернувся в іржавому замку. Важкі двері різко розчинилися. Гребешков знову маячив на порозі.
— Ану, вставай швидко. Старший лейтенант ще раз жадає з тобою поговорити. Вікторія беземоційно підвелася на ноги.
Вона знову пішла за ним похмурим коридором. Він звично довів її до кабінету Міссюри й коротко постукав. — Заходь! — долинув п’яний голос ізсередини.
Вікторія ступила всередину. Цього разу Міссюра сидів за столом на самоті. Перед ним стояла напівпорожня пляшка дорогого алкоголю й склянка.
Він був уже добряче п’яний. Його поросячі очиці масно блищали, а жирне обличчя пішло червоними плямами. — А ось і наша красуня повернулася, — заплітаючись язиком, протягнув він.
— Ну що, гордячко, передумала? Платитимеш викуп? — Ні.
Міссюра, хитаючись, важко підвівся з-за столу. Він підійшов до неї впритул. Знову підійшов надто близько.
Вікторія відчула нудотний запах перегару. — Знаєш, мені вже добряче набридло з тобою тут панькатися, — злобно прошипів він. — Ти надто багато про себе уявила.
— Треба б тебе жорстко поставити на місце. Він різко простягнув свої брудні руки, намагаючись силоміць обійняти її за талію. Вікторія блискавично відсторонилася.
— Не смійте мене торкатися. Міссюра п’яно засміявся. — І що ти мені зробиш? Покричиш про допомогу? Поскаржишся матусі?
