Життя без прикрасРоботи менше не стало. Часом термінове замовлення тримало її за шиттям до другої-третьої години ночі, а о восьмій ранку вже треба було бути в ательє. За такого життя на коханців не залишалося часу. Утім, річ була навіть не в зайнятості: зрада ніколи не спадала їй на думку.
Уранці Іра приготувала сніданок і з нетерпінням чекала чоловіка. Але коли двері спальні відчинилися, Павло вийшов уже в костюмі, зі шкіряною робочою текою, у якій носив документи.
— Я навіть не почула, як ти прокинувся, — здивувалася вона, підходячи до нього.
— Їсти не буду, — сказав Павло, холодно глянувши на неї. — На мене чекають на роботі, треба відзвітувати про відрядження. Бувай.
Іру наче облили крижаною водою. Ні запитання про те, як вона жила без нього, ні звичного поцілунку в щоку. Із такою байдужою холодністю він раніше до неї не звертався. З його поведінки вона зрозуміла: про її неприємності Павло вже щось знає, тільки допомагати, схоже, не збирається.
Вона металася квартирою, знову й знову повертаючись думками до подій останніх днів. Пояснення не знаходилося. Так можна й збожеволіти — треба зайнятися хоч чимось. Уночі Іра закінчила термінову сукню; тепер зателефонувала замовниці й запропонувала забрати її, коли зручно.
— Як чудово! — зраділа Юлія. — Тоді я приблизно через дві години під’їду.
Від цієї доброї відповіді Ірі стало трохи легше. Нарешті з нею розмовляли по-людськи, з усмішкою, без звинувачень і злості.
Через дві години молода, вродлива Юлія була в неї. Приміряла сукню, залишилася задоволена й розплатилася. До обумовленої ціни додала ще половину суми.
— Це вам премія за таку розкіш! — сказала вона й заразливо розсміялася. — Сьогодні в чоловіка корпоратив. Усі будуть мною милуватися. Там жінки одна за одну модніші, одягаються чудово, але сьогодні найкращою з найкращих буду я.
Іра відповіла лише скупою усмішкою. Юлія перестала сміятися, стала серйозною.
— Я чула, що про вас пишуть і кажуть. Мені самій довелося через це пройти. Море сліз пролила через чужу брехню. Потім з’ясувалося: плітки розпускала одна дурепа, закохана в мого чоловіка. Впевнена, і під вас хтось копає. Нічому з того, що про вас розповідають, я не вірю. Начхайте на них. А якщо стане зовсім несила — звертайтеся до мене. Сама я мало що можу, зате чоловік у мене людина впливова. Придумає, як вивести цього стерв’ятника на чисту воду.
— Дякую, — прошепотіла Іра.
Співчуття Юлії зворушило її до глибини душі. Адже їх пов’язували лише замовлення — ні дружби, ні спорідненості. І все ж саме ця малознайома жінка була готова простягнути їй руку допомоги. Коли клієнтка пішла, Іра відчула помітне полегшення. Отже, залишалися люди, які вміли міркувати тверезо й не брали на віру всю цю нісенітницю.
Іра почала обдзвонювати клієнток, які чекали своєї черги. Після розмови з Юлією їй стало легше, але відповіді решти були зовсім іншими. Одна за одною жінки казали, що шити вже нічого не потрібно. Там, де очікувалося замовлення на вбрання, потреба в ньому відпала; там, де збиралися замовити ділову сукню, вона теж більше не була потрібна. Розмовляли з нею по-різному: одні обмежувалися короткою холодною відповіддю, інші були уїдливі й глузливі. Відмови сипалися одна за одною, і з цих розмов Іра розуміла: більшість жінок уже знає про бруд, яким її облили. Обдзвонивши кількох людей, вона переконалася, що розраховувати на колишні замовлення не можна. Знайти роботу після цих чуток буде складно.
До вечірнього повернення Павла вона вирішила: сьогодні розмова відбудеться, хоч би яким утомленим він був. Поки чоловік вечеряв, Іра підійшла ззаду, нахилилася й обійняла його. Він різко скинув її руки й повернувся.
— Дарма ти впевнена, що зуміла все приховати, — роздратовано кинув Павло. — Про тебе й твого ненаглядного я знаю. Даю рівно три дні. Збираєш речі й забираєшся.
— Павле, куди забираюся? — тихо спитала приголомшена Іра. — Квартира ж наша. Ми майже вісім років платили за неї іпотеку. Я ночами працювала, не спала, щоб швидше погасити борг.
Павло зверхньо всміхнувся.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.