Життя без прикрасПовідомлень, підписаних її ім’ям, виявилося безліч. У них ображали і керівництво, і працівників. Нібито Ірина стверджувала, що лише на ній тримається весь прибуток ательє, решта працює абияк, тямущих фахівців серед них майже немає. Їй начебто доводиться всіх учити, виправляти чужі помилки, а потім ще й заспокоювати клієнтів, розлючених неякісним пошиттям.
Поруч ішли відгуки від людей, які називалися її замовниками. Там уже лаяли саму Ірину, не шкодуючи злих слів. Писали, що раніше вона вміла вигадувати гарні, незвичайні моделі, сама будувала викрійки точно за фігурою, шила акуратно й якісно. Тепер же, якщо вірити цим повідомленням, її робота стала помітно гіршою.
Пояснення пропонували різні. Одні припускали, що Іра пристрастилася до випивки. Інші звинувачували її в зазнайстві: вирішила, що надто хороша, й перестала старатися. В одному відгуку стверджувалося, що в неї з’явився багатий коханець, а тому заробляти шиттям їй тепер немає потреби.
Але Іра не писала жодного з цих дописів. Вона навіть ніколи не була зареєстрована на форумі. І підписи під злими відгуками нічого їй не говорили: таких людей вона не знала, замовлень від них не приймала. Хто б не ховався за цими іменами, її клієнтами вони не були.
Спершу захотілося негайно все пояснити. Повернутися до Оксани Леонідівни, поговорити з колегами, зв’язатися із замовниками. Обурення вимагало дій, але Іра вже уявляла, наскільки болісною буде кожна така розмова. І ще невідомо, як працівники сприймуть її спробу виправдатися й відновити добре ім’я.
Вона вирішила нікому нічого не доводити. Зараз важливіше було зберегти спокій, не зашкодити дитині. Заради неї доведеться утриматися від з’ясування стосунків, навіть якщо звинувачення так і залишаться без відповіді.
Павла вона чекала з нетерпінням. Він повернувся з букетом для неї, але мав втомлений, відсторонений вигляд. Іра пояснила це довгою поїздкою: дев’ять днів відрядження могли виснажити будь-кого. Нехай спочатку відпочине. Завтра, коли він матиме гарний настрій, вона розповість і про вагітність, і про те, що сталося на роботі.
Увечері прийшла Людмила Степанівна. Іра зраділа: її шістдесятирічна свекруха була м’якою, лагідною жінкою й уміла заспокоювати тих, кому зле. Тепер можна буде поділитися бідою й запитати, як жити далі після такого звільнення.
Після вечері Павло перепросив і пішов спати, хоча було ще зовсім рано. Іра навіть зраділа: з’явилася нагода посекретничати з улюбленою свекрухою. Вона приготувала для Людмили Степанівни її улюблений чай із материнкою, сіла навпроти, збираючись розповісти про несправедливість в ательє. Але та заговорила першою — тільки перед цим встала й щільно причинила кухонні двері.
— Що ти накоїла, Іро? — тихо запитала вона. — Я влаштувала тебе в найкраще ательє нашого міста, а ти підвела й Оксану Леонідівну, і всіх, хто там працює. Не знаю, що з тобою відбувається. Знайомі кажуть, у тебе коханець. Мабуть, і Павлусь уже почув. Ти подивися на нього — лиця немає.
— Людмило Степанівно, ну що ви! — Іра довірливо подивилася на неї. — Ніякого коханця в мене немає. І на форумі я нічого не писала, ні відгуків, ні цих повідомлень. Це не мої слова.
Ніколи ще свекруха не дивилася на неї з такою холодною відчуженістю. Людмила Степанівна мовчки допила чай. Уже біля дверей, тримаючись за ручку, обернулася.
— Якби це розповів хтось один… Але мені повідомили троє наших знайомих, — скорботно сказала вона. — Думаю, синові така дружина не потрібна. Варто було йому поїхати, а вона вже в гречку. Павлусь знайде собі кращу. Слава богу, порядні дівчата ще є.
Вона тихо вийшла з кухні. Невдовзі грюкнули вхідні двері. Іра залишилася з образою, якій не могла дати пояснення: її судили за те, чого вона не робила. Вона не знала за собою ні ворогів, ні суперників і не розуміла, кому знадобилося так уміло її підставляти.
Завтра вранці вона неодмінно поговорить із Павлом. Дочекається, коли він прокинеться, розповість усе без приховування. Разом вони зможуть придумати, як розібратися із цією прикрістю, щоб люди дізналися: Іра ні в чому не винна.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.