Жінка на відео різко перевернула дитину на живіт. Її рухи були швидкі, вивірені, машинальні. Вона притиснула спину немовляти лівим передпліччям. Правою рукою почала обмотувати бинт навколо його тулуба, стягуючи руки по швах. Виток за витком. Дуже туго.
Антон натиснув пробіл. Відео завмерло. У тиші кухні голосно цокав настінний годинник. Антон витер долоні об джинси. Тканина стала вологою. Палець знову ковзнув у кишеню, намацуючи синю ізоляційну стрічку на радіоняні. Він натиснув пробіл знову.
Замотавши дитину так, що та перетворилася на абсолютно нерухомий кокон, няня дістала з другої кишені невеликий пластиковий флакон. Спрей. Вона пшикнула рідину на складену тканинну носову хустку. Різкий запах спирту, який Антон відчув увечері, раптом набув фізичного втілення.
Вона притиснула мокру хустку до потилиці й шиї немовляти. Тримала рівно десять секунд. Потім узяла важку дорослу ортопедичну подушку — ту саму, яку невролог категорично заборонив використовувати до року — і поклала її зверху на голову дитини.
Антон перестав дихати.
Няня на відео поклала обидві руки на краї подушки й навалилася на неї всією своєю вагою.
Секунди в правому кутку екрана змінювалися. 11:47:12. 11:47:15. Дитина під подушкою судомно смикалася всім тілом. Сповита тугим бинтом, вона не могла вирвати руки. Ноги відчайдушно били по матрацу. Няня стояла нерухомо, дивлячись на свій наручний годинник. Її обличчя не виражало абсолютно нічого.
11:48:05. Смикання припинилися. Кокон під подушкою повністю обм’як.
Жінка прибрала подушку. Перевернула обм’яклу дитину на спину. Зняла бинт. Склала його в акуратний рулон і сховала до кишені. Поправила байкову ковдру. Дитина лежала нерухомо, з розплющеними, заскленілими очима. Вона спала. Вимкнена задухою й парами рідини на хустці.
Антон із силою натиснув на край столу. Пластик комп’ютерної мишки хруснув під його пальцями. Металева ніжка кухонного стільця гидко заскрипіла по лінолеуму.
Поруч із монітором безшумно приземлився Цвях. Кіт сів, щільно обгорнувши хвіст навколо передніх лап. Його немигні жовті очі втупилися в застиглий кадр на екрані. На ідеальну жінку в сірому фартусі. Кіт відкрив пащу. Пролунало сухе, довге шипіння.
Антон дістав телефон. Екран блимав у темряві. Він знайшов у контактах номер чергової частини. Великий палець завис над зеленою кнопкою виклику. У цей момент на екрані ноутбука спливло сповіщення від месенджера. Повідомлення від адвоката Кузьміна, до якого Антон звертався кілька місяців тому з питань оформлення інвалідності дружини.
Антон згорнув вікно відеоплеєра. Відкрив чат…
