Життя без прикрасОксана, вийшовши з кухні, побачила свекруху, що нависла над тумбою, мов кам’яне ізвая́ння. Обличчя тієї потемніло від збудження, очі гарячково блищали. На сухе запитання про самопочуття Лідія Степанівна квапливо відповіла, що все чудово, натягла напівчобітки й схопила куртку, навіть не застебнувши блискавки на взутті. Вона згадала про нібито розпечену вдома праску й вискочила за двері з несподіваною для себе швидкістю, звелівши терміново передати Богданові, щоб той зателефонував матері.
Павло Миронович виліз із-під мийки, витер руки й запитав, чого це гостю наче скипидаром змастили. Оксана назвала те, що відбувається, загадкою природи й поставила чайник. Димок за вікном широко позіхнув і взявся вмиватися, показуючи, що пригода його більше не цікавить. Батько попросив звичайний бутерброд без її «дерев’яного» сиру, ґрунтовно поїв і ні про що більше не розпитував. Поруч із ним Оксана відчувала ту стійкість, якої їй завжди бракувало в шлюбі.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.