За тиждень депутата Грачова офіційно позбавили недоторканності, а ще за кілька днів показово заарештували. На гучному судовому процесі він отримав дев’ять років суворого режиму з повною конфіскацією всього награбованого майна. Його знахабнілі сини відбулися умовними строками, але без батькових грошей швидко перетворилися на повних нікчем.
Полковник Дроздов виписався з районної лікарні за три тижні й повернувся до своєї скромної квартири. Про долю своїх жорстоких кривдників ветеран поступово дізнавався зі свіжих кримінальних хронік у місцевих газетах. Одного вечора на порозі його дому з’явився сам Сєвер із пляшкою доброго коньяку й простою людською закускою.
За кухонним столом авторитет зізнався, що цим відплаттям він нарешті повернув свій старий борг за врятоване в горах життя. Сєвер розповів, що вчинок старого перевернув усі його злодійські поняття, довівши існування справжньої честі й совісті. Вони просиділи до самого світанку, згадуючи минуле, а вранці кримінальний суддя тихо пішов у туман.
Минув цілий рік після тих страшних подій, що змінили життя багатьох людей у цьому місті. Ветеран переселився до наново відбудованого будинку на своїй дачній ділянці, насолоджуючись заслуженим спокоєм і товариством вірного пса. Восени до його хвіртки несподівано під’їхав чорний джип, з якого вийшов постарілий і втомлений Сєвер.
Авторитет повідомив, що назавжди йде на спочинок, і залишив старому пухкий конверт на знак вдячності за той давній урок честі. Ця історія не про помсту чи сліпе насильство, вона про священний обов’язок і справжню шляхетність. Справжні люди ніколи не забувають щирого добра, а вища справедливість завжди живе в людських серцях.
