Левченко отримала флешку того ж дня. Переглянула матеріали мовчки, не виказуючи ні подиву, ні захвату. Професійна реакція людини, яка звикла працювати з документами.
Потім сказала: — Хороша база. Недостатня для обвинувачення сама по собі, але як доповнення до свідчень і фізичних доказів — сильна.
Вона перевела погляд на Катю. — Тепер щодо Михайловича. Мій помічник уже їздив у село.
— Михайлович перебуває в стані хронічного стресу, п’є більше, ніж зазвичай, з незнайомими не розмовляє. Це класика людини, яка знає зайве і боїться. — Він отримав гроші й пляшку, — сказала Катя.
— Для нього це була проста послуга, він не розумів, що йдеться про вбивство. Саме тому він і боїться зараз, до нього дійшло. Йому треба пояснити, що його роль як співучасника незначна і що в обмін на свідчення проти Олега він може розраховувати на мінімальні наслідки.
— Саме так я й маю намір діяти. — Левченко кивнула. — У нього є ще одна справа, яка висить над ним, дрібна, але неприємна. Якщо ми домовимося з потрібною людиною в прокуратурі, це може стати аргументом, законним аргументом, — уточнила вона.
— Жодного тиску, просто правильно поставлене питання. — Коли? — За кілька днів. Мені треба підготувати ґрунт.
В очікуванні Катя не сиділа без діла. Левченко вийшла на водія Артема Романенка через свого помічника, молодого, прискіпливого й такого, що вмів знаходити людей у найнесподіваніших місцях. Романенка виявили в селищі в іншому регіоні: працював слюсарем на станції техобслуговування, тримався тихо, зайвого не говорив.
Помічник Левченко з’їздив до нього особисто. Розмова тривала дві години. Романенко зізнався не відразу.
Спершу казав, що нічого не пам’ятає, що аварія була випадковою, що він сам не зрозумів, як утратив керування. Потім, коли йому пояснили юридичну різницю між мовчазним свідком і свідком, готовим до співпраці, розговорився. Три роки тому Денис — він називав Олега саме так, на ім’я, яке той йому назвав під час першої зустрічі, — дав йому 200 тисяч готівкою.
Пояснив завдання просто. На певній ділянці траси треба було влаштувати аварію, але так, щоб пасажири лишилися живі. «Просто налякати, — сказав Денис, — щоб вона підписала деякі папери».
Романенко погодився. Після аварії отримав ще 50 тисяч і пропозицію переїхати в інше місце з допомогою у працевлаштуванні. Поїхав і намагався не думати про те, що саме сталося…
