Удар припав на ліву частину багажника. Седан розвернуло впоперек смуги, кермо рвонулося з рук, і Андрій ледве встиг прикрити обличчя. Машина перескочила через низьку огорожу, з’їхала в розмоклу колію й зупинилася, глибоко зарившись передніми колесами в багнюку. Плече вгатилося в стійку, ремінь обпік груди, у вухах задзвеніло.
Позашляховик завмер попереду. З нього вийшли двоє чоловіків у темних куртках і попрямували до седана не кваплячись, наче точно знали, що водій нікуди не дінеться. Андрій дотягнувся до бардачка, намацав важкий гайковий ключ і стиснув холодне руків’я.
Дверцята розчахнулися тієї миті, коли Андрій відстебнув ремінь. Перший нападник ухопив його за куртку й ривком витягнув назовні. Андрій змахнув рукою з ключем, але удар лише ковзнув по мокрому плечу чоловіка. Наступної секунди збоку майнула тінь, і щось важке обрушилося на потилицю.
Земля вдарила в коліна й вилицю. У роті з’явився металевий присмак, на зубах захрумтів пісок. Чужі руки вихопили з внутрішньої кишені органайзер, забрали накладні й кинули його на водійське сидіння.
— Папери в мене, — хрипко повідомив один.
Другий підійшов до відкритого багажника вже з щільною чорною сумкою, принесеною з позашляховика. Він кинув її всередину седана й захряснув кришку. Андрій спробував підвестися, але підошва важкого черевика притиснула його зап’ясток до рідкої багнюки. Пальці вмить заніміли.
Крізь шум зливи прорвалося виття сирен. Чоловіки відпустили Андрія, вскочили у свою машину й зникли за поворотом. Майже відразу дорогу осяяли червоні й сині спалахи. Два патрульні автомобілі перегородили виїзд, люди у формі вибігли назовні й кинулися не за позашляховиком, а просто до розбитого седана.
Андрія підняли із землі, притиснули обличчям до мокрого металу й защіпнули наручники. Він намагався сказати про напад, про викрадені документи й машину, що щойно зникла на трасі, але його не слухали. У багажнику знайшли чорну сумку, а в ній — кілька кілограмів забороненої синтетичної речовини та зброю зі стертим номером.
Камера тимчасового тримання пахла хлоркою, сирою штукатуркою й старим одягом. Андрій сидів на краю вузьких нар, розглядаючи бруд під нігтями. Засохла кров стягнула шкіру на вилиці, потилиця пульсувала після удару. Коли двері брязнули, конвоїр мовчки вивів його до прокуреного кабінету.
Слідчий Левченко, огрядний чоловік із одутлим сірим обличчям, друкував двома пальцями, не дивлячись на затриманого. На столі громадилися папки з вицвілими зав’язками.
— У вашому автомобілі виявлено великий обсяг забороненої речовини та незареєстровану зброю, — промовив він, не припиняючи стукати по клавішах.
— Мене виштовхнули з дороги. Двоє забрали накладні й підкинули сумку. Перевірте камери, дзвінки, переміщення позашляховика. Роман Бондаренко підтвердить, що при мені були тільки документи на вантаж.
Левченко перестав друкувати, відчинив шухляду й поклав перед ним прозорий пакет. Усередині були ті самі накладні.
— Ваш партнер уже дав свідчення. За його словами, ви давно проводили частину угод повз облік. Він же повідомив, де і коли вас можна затримати…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
