Тієї ночі затримали ще кількох порушників, які звикли покладатися на свій вплив. Місто наче прокидалося після затяжного сну. Звістка передавалася від людини до людини, обростаючи новими подробицями про нічні затримання. Соціальні мережі заповнилися повідомленнями про початок великої перевірки. Люди писали слова підтримки, дивуючись, що інспектори спроможні так принципово працювати, незважаючи на статус порушника.
Близько п’ятої ранку, коли на обрії знову почало світати, Марина повернулася до управління. Тіло важчало від утоми, проте всередині було незвично тихо. Вона ледве тримала очі розплющеними, але не відчувала порожнечі, яка часто приходить після довгої напруги. Одна зміна не могла виправити роки безкарності, але дала службі більше реальних результатів, ніж багато попередніх звітів, і показала: справедливість починається з копіткої, послідовної роботи, а не з гучних обіцянок.
Тарас приніс звіт: за весь рейд ніхто не спробував дати інспекторам хабаря, а екіпажі діяли під постійним контролем і звіряли кожен крок із процедурою. Підлеглі ще остерігалися вимогливості Марини, однак дедалі більше поважали її послідовність. Це була невелика, але справжня перемога. Головна боротьба із прогнилими звичками ще була попереду, та вона вже знала, що зможе її витримати.
Світанок застав Марину в кабінеті. Біля порожньої чашки на столі лежав високий стос нічних протоколів — перший видимий результат роботи оновленої команди. За вікном місто повільно виходило з нічної темряви. На стоянці більше не було дорогих автомобілів, на яких приїздили Ігор Литвин та його наближені; там стояли звичайні службові машини.
Коли у двері постукали, звук був стриманим і чітким. Зайшов змучений, але зібраний Тарас Руденко. Він повідомив, що Михайла Петровича ще вранці викликали до вищого наглядового органу. Записи розмови та матеріали щодо Сергія Коваля спрацювали швидше, ніж вони сподівалися. Керівництво вирішило, що безпечніше дати справі офіційний хід, ніж дозволити великому відомчому скандалу набрати сили. Щодо нього та його зятя вже розпочали офіційну перевірку.
Марина лише кивнула. Це була важлива новина, проте вона не відчула тріумфу. Справедливість, за її переконанням, мала бути не приводом для святкування, а звичайною нормою. Вона спитала, що сталося з іншими звільненими…👉Продолжение, нажмите на кнопку «Вперед» под рекламой👇👇👇
