Оксана взяла смартфон і приклала палець до датчика. З’явилася зелена позначка, застосунок завантажився. Вона подивилася на головний екран, потім оновила дані, сподіваючись, що спросоння неправильно побачила цифри.
На накопичувальному рахунку був нуль.
Оксана затримала подих і перейшла в історію операцій. Верхній рядок був позначений сьогоднішньою датою й часом — за чверть друга ночі. Усі триста тисяч пішли Галині Василівні Коваль. У призначенні переказу значилося: «На ремонт даху».
Кілька секунд Оксана просто дивилася на екран. У грудях стало порожньо й холодно, але звичка перевіряти факти втримала її від поспішної реакції. Вона ще раз звірила дату, ім’я отримувача й суму, хоча помилки вже бути не могло. Свекруха підготувалася ґрунтовно. Спершу влаштувала щедре застілля, потім приспала невістку міцною наливкою, вночі скористалася її пальцем і завбачливо залишила пояснення до переказу. У разі потреби вона напевно заявила б, що гроші відправив син, а отже, жодної крадіжки не було.
Замість паніки Оксана відчула дивний холодний спокій. Сльози й крики не повернули б заощадження, а цифри вже сказали все, що було потрібно. Головне полягало в тому, щоб Богдан побачив ці цифри на власні очі.
Вона вмилася крижаною водою надворі, почистила зуби й переодяглася в джинси та сіру футболку. Із-за паркану дядько Петро весело розповідав про небувалий урожай кабачків, але Оксана ледь чула його. Уся увага зосередилася на майбутній розмові.
На кухні панував майже святковий спокій. Богдан допивав чай і доїдав третій млинець зі сметаною. Галина Василівна в строкатому фартуху спритно перевертала млинці на сковороді. Побачивши невістку, вона на частку секунди напружилася, але відразу ж розтягнула губи в привітній усмішці.
— Прокинулася, Оксаночко? Як голова? Ти вчора так швидко пішла, що ми з Богданом і поговорити як слід не встигли. Сідай, зараз гарячий млинець покладу.
Оксана зупинилася біля дверного одвірка й схрестила руки на грудях. Її голос прозвучав рівно, майже буденно:
— Дякую, Галино Василівно. Їсти я не хочу. Мені спершу треба дещо спитати в Богдана…
