Ніна зовсім не здичавіла й не втратила людської подоби завдяки суворій дисципліні. Вона регулярно вмивалася крижаною водою, читала вірші й розмовляла з навколишніми деревами. Одного разу вона навіть спокійно розминулася з великим ведмедем, не виявивши ані краплі тваринного страху.
Поки жінка відчайдушно боролася за виживання, у залишеному нею світі вершилося правосуддя. Ще в перший рік місцевий слідчий поспішив закрити її сфабриковану кримінальну справу. На березі річки знайшли хустку, і втікачку офіційно визнали такою, що випадково втопилася.
На селищному цвинтарі швидко з’явилася символічна могила з її старою фотографією. Рідна сестра Тамара, яка жила в мегаполісі, категорично відмовилася вірити в цей нещасний випадок. Вона регулярно засипала інстанції скаргами й по крихтах збирала інформацію про фатальний день.
Через довгі чотири роки справедливість восторжествувала завдяки банальній п’яній балаканині. Хвалькуватий Дремов прилюдно проговорився про ножове поранення в присутності працівника прокуратури. Почалася масштабна перевірка, яка швидко розкрила всю павутину місцевої кругової поруки.
Залякана медсестра в сльозах розповіла столичним перевіряльникам справжню правду про підлаштовану крадіжку. Невдовзі полетіли голови абсолютно всіх корумпованих чиновників і недобросовісних слідчих. Ніну повністю виправдали за відсутністю складу злочину, але лише посмертно.
Вільна від незаконних переслідувань жінка продовжувала ховатися в лісі ще довгих сім років. У дев’яносто першому році звук гелікоптера, що летів, розірвав звичну тишу її усамітненого розпадку. Пілот Рябцев прибув не сам, а в супроводі фельдшерки й місцевого дільничного міліціонера.
Побачивши живих людей, Ніна, яка відвикла від них, відчула не бурхливу радість, а найглибшу розгубленість. Дільничний зняв кашкета й спробував якомога м’якше пояснити мету їхнього несподіваного візиту. Налякана відлюдниця почала відчайдушно виправдовуватися, думаючи, що її досі хочуть заарештувати.
Коли їй урочисто повідомили про повне зняття обвинувачень, вона довго не могла усвідомити почуте. Лише звістка про те, що її улюблена сестра жива, миттєво прорвала греблю стримуваних емоцій. Жінка осіла на землю й беззвучно заридала, виливаючи весь страх дванадцяти років.
Прибулі рятувальники були щиро вражені ідеальним порядком усередині її підземного житла. Вони залишили продукти харчування й портативну рацію, твердо пообіцявши повернутися рівно за тиждень. Ніні потрібен був час, щоб назавжди психологічно попрощатися зі своїм тайговим прихистком.
Повернення до великого світу, що стрімко змінювався, виявилося неймовірно тяжким випробуванням для психіки. Лікарняні обстеження показали, що здоров’я відлюдниці перебувало в абсолютно ідеальному стані. Лікарі дивувалися, як їй вдалося зберегти міцний організм без сучасних аптечних ліків….
