У залі хтось плакав, хтось стискав кулаки, впізнаючи в чужих словах власну дорогу, власну принизливу розмову, власний підпис під папером, поставлений зі страху. Навіть ті, хто прийшов просто подивитися, поступово перестали перешіптуватися: надто ясно ставало, що справа стосується не одного священника і не однієї зупинки.
Адвокат Савченка спробував усміхнутися:
— Скажіть, свідку, вам не здається, що для мирного служителя церкви ви надто жорстко затримували молодих людей уночі біля храму?
Гордієнко подивився на нього рівно.
— Зло має зустрічати опір. Якщо закон не встиг захистити стіни храму, їх захищає той, хто в ньому служить. Мої руки чисті перед Богом. А ваші підзахисні забруднили душі задовго до зустрічі зі мною.


















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.