Сема злякалася, різко сіла й запитала, що сталося і чому він тут. Старий спокійно відповів, що просто прийшов укрити її ковдрою, щоб гостя не змерзла. Сема розсердилася, вихопила ковдру, закуталася в неї й знову лягла.
Але навіть після того, як вона заснула, господар і далі стояв і дивився на неї. У його очах читалося дивне, незбагненне бажання. Він просто не міг змусити себе відвести погляд від обличчя дівчини.
Настав ранок. Сема подякувала йому й почала збиратися в дорогу. Тоді ж старий запитав, куди вона зібралася, адже Аджмер дуже далеко.
Він підійшов ближче, взяв Сему за руку й попросив залишитися тут ще на одну ніч. Дівчина не зрозуміла, що він має на увазі. Тоді старий запропонував бодай дозволити йому організувати її подальшу дорогу на завтра.
У його очах і далі читався той дивний погляд, ніби в його голові визрівав якийсь прихований задум. Сема вагалася, але все ж погодилася затриматися. Старий дивився на неї так, ніби всім серцем прагнув її прихильності.
Настала ніч, і Сема лягла у своєму кутку, а старий — на своє ліжко. Коли запала глибока ніч, навколо запанувала цілковита тиша. Старий безшумно підвівся, повільно підійшов до дівчини й довго стояв поруч, просто спостерігаючи.
Потім він присів біля неї і почав ніжно гладити її по волоссю. Раптом очі Семи різко розплющилися. Вона перелякано сіла й сердито запитала, що він тут робить.
Старий подивився їй у вічі, ніби загубившись у якомусь сні. Він відповів, що приніс їй подушку, інакше в неї заболить шия. Сема в гніві вихопила подушку, відвернулася й наказала йому піти…
