— Я вже подав на підключення газу. Є акт. — Він дістав ще один аркуш. — Строк — три дні.
Суддя взяла. Прочитала.
— Оплачено?
— Так.
— Чим?
Олександр не відповів.
Суддя подивилася на нього.
— Джерело коштів?
Олександр поклав на стіл квитанцію.
Секретарка нахилилася.
— Ломбард.
Жінка зі служби відкинулася на спинку.
— Ви продали речі?
— Так.
— Які?
— Інструмент. Годинник.
Суддя кивнула.
— Добре.
Вона склала папери в акуратний стос.
— Суд оголошує перерву. Матеріали направляються до поліції для перевірки фактів шахрайства і підробки документів. Слідчого повідомлено. Органу опіки та дільничному доручається провести негайний повторний огляд будинку за участю батька. Засідання продовжиться після отримання результатів.
Молотка не було. Тільки тихий рип стільця, коли вона встала.
Олександр лишився стояти.
Синя папка лежала на столі. Гумка тремтіла від його пальців.
У коридорі зашуміли кроки. Двері прочинилися. Увійшов чоловік у темній куртці. Секретарка підвела голову.
— Засідання закрито.
— Я у справі Савельєва, — сказав він.
Олександр повернув голову.
Обличчя було знайоме. Трохи молодше за Віктора. Той самий примружений погляд. Та сама манера тримати плечі.
— Хто ви? — спитала секретарка.
— Юрист «Граніт-Інвест». Нас повідомили заздалегідь, і ми були присутні в будівлі суду.
Він поклав на стіл папку. Тонку. Сіру.
— Доповнення до матеріалів.
Секретарка вагалася.
— Суд уже…
— Це важливо.
Вона взяла папку. Відкрила.
Усередині лежав аркуш.
Секретарка пробігла очима. Потім повільно підвела погляд на Олександра.
— Тут розписка, — сказала вона. — Від Марії Савельєвої. Про отримання грошових коштів за будинок. Повна сума.
Олександр не ворухнувся…
