Суд почався за кілька місяців. Віра приходила на кожне засідання. Сідала в третьому ряду, біля проходу, у тому самому сірому пальті, в якому була в банку того дня. Ларін сидів поруч і часом пошепки пояснював, що відбувається.
Віра кивала, але майже не слухала. Вона дивилася на Андрія.
Він сидів у залі без бороди й окулярів, у простому одязі, змарнілий, постарілий, із тінями під очима. Його захисник намагався будувати лінію на жалості: малі діти, відчай, тяжке становище, помилка, бажання почати спочатку.
Обвинувачення діяло спокійно й послідовно. Зачитували листування, показували виписки, викликали свідків. Лікар відповідав, дивлячись у підлогу. Кирило говорив тихо й жодного разу за всі засідання не подивився в бік матері.
Андрій попросив слова. Підвівся й заговорив збивливо, квапливо:
— У мене малі діти. Їм потрібен батько. Я розумію, що вчинив неправильно, але я не злочинець. Я просто хотів почати життя заново. Кожен має право на другий шанс.
Віра слухала мовчки. Перед нею стояла людина, з якою вона прожила тридцять років, і вона не впізнавала її. Не зовні — внутрішньо. Він просив жалю, а сам нещодавно писав синові: «Вона завжди слухає». Він говорив про другий шанс, хоча відібрав у неї роки, гроші, гідність і найстрашніше — довіру до власної дитини.
Вирок зачитали наприкінці березня. Зала була майже порожня. Андрія визнали винним у шахрайстві, підробці документів та інсценуванні власної смерті. Йому призначили кілька років позбавлення волі.
Кирило отримав умовне покарання й обов’язок повернути всі отримані кошти. Суд урахував його співпрацю зі слідством, але окремо відзначив тяжкість вчинку. Він сидів, зчепивши руки, і дивився в підлогу.
Лікар отримав умовне покарання й заборону на подальшу професійну діяльність.
Свідоцтво про смерть Андрія визнали недійсним. Розлучення оформили на користь Віри. Їй дісталося спільно нажите майно, дім, бізнес і рахунки, не пов’язані з шахрайською схемою. Експертиза показала: справа, яку Андрій роками називав збитковою, приносила стабільний прибуток. Страхова компанія подала окремий позов про повернення незаконно отриманої виплати.
Коли засідання закінчилося, Віра застебнула пальто й пішла до виходу. Ларін ніс портфель із документами поруч.
— Ви в порядку?
