— Акцент теж помітний, — усміхнувся він. — Але я говорив про вашу наполегливість.
Він зробив паузу, уважно розглядаючи її.
— Мій брат не терпить тих, хто порушує правила.
— А я не терплю, коли пацієнт гине через правила, які сам вигадав.
Надір примружився.
— Ви думаєте, що зможете його змінити?
— Ні, — просто сказала Ірина. — Але я спробую йому допомогти.
Надір злегка схилив голову, ніби вивчав її під мікроскопом.
— Удачі, докторе. У цьому домі вона вам знадобиться.
Коли Ірина увійшла до покоїв, шейх стояв біля вікна в білому халаті, спираючись на тростину. За важкими портьєрами вив вітер.
— Вас уже попередили, що я нестерпний? — кинув він, не обертаючись.
— Так, господарю. Мені навіть натякнули, що краще втекти.
Він усміхнувся.
— І ви все ще тут?
— Я пообіцяла собі не йти, доки не допоможу.
Він повернувся. У його очах відбивалося сонце — гаряче зовні й холодне всередині.
— Допомогти? Ви хочете врятувати того, хто не хоче рятуватися?
— Кожна людина хоче жити, навіть якщо боїться зізнатися в цьому самій собі.
Він зробив крок ближче.
— Ви зухвала. Мені це майже подобається.
Ірина підвела підборіддя.
— Я лікарка, господарю. Не іграшка для вашого настрою.
Між ними повисла пауза. Повітря ніби наелектризувалося перед бурею. І раптом він коротко розсміявся — без злості, майже зі здивуванням.
— Уперше бачу жінку, яка не боїться мене.
— Я бачила речі страшніші за ваш біль, — тихо сказала вона. — Ви просто ховаєте його за гнівом.
Він різко замовк.
— Досить.
Ірина провела огляд. Перевірила тиск, пульс, зробила записи. Він мовчав, але стежив за кожним її рухом. Коли вона підвела очі, їхні погляди зустрілися. На мить зникло все довкола — лишилися тільки ці очі, повні втоми й таємниці.
— Показники в нормі, — сказала вона, відчуваючи, як усередині щось здригнулося. — Але вам необхідно їсти.
— Їжа не лікує душу, докторе.
— Зате підтримує тіло. А без тіла душі далеко не піти.
Він усміхнувся.
— Ви філософ. Тепер розумію, чому решта лікарів утекли.
— Я не втечу.
Він раптом підійшов ближче. Так близько, що вона відчула його подих.
— Ви впевнені?
