— Ні. Мама. Коли поліція увійшла, вона випила щось. Лікарі кажуть, схоже на отруєння аконітом. Стан тяжкий.
Ніна заплющила очі.
Валентина Павлівна обрала для себе ту саму отруту, якою вбивала інших.
— Мені приїхати?
— Будь ласка, — тихо сказав Олег. — Я в лікарні, біля відділення інтенсивної терапії.
Ніна знайшла чоловіка в довгому лікарняному коридорі. Він сидів на пластиковому стільці, дивлячись в одну точку. Поруч стояв Орлов із блокнотом.
— Що сталося? — спитала вона, опускаючись поруч.
— Під час обшуку знайшли колекцію отруйних рослин, — сказав Орлов. — Аконіт, наперстянку, беладону. Записи про дозування, симптоми, способи застосування.
— Коли це почали вилучати, вона випила настоянку, — глухо додав Олег. — На очах у всіх. Сказала, що не дозволить чужим жінкам зруйнувати її сім’ю.
Ніна обійняла його за плечі. Він тремтів.
— У спальні знайшли альбом, — провадив він через силу. — Фотографії Альони. Софії. Твої. Перекреслені червоним. Дати, дози, симптоми. Вона вела записи, Ніно. Моя мати записувала, як труїть жінок.
Орлов кашлянув.
— Ще знайшли дитячу колиску й одяг для немовляти. Схоже, вона планувала після вашої смерті забрати дитину собі.
Ніна відчула, як крижана порожнеча розкривається всередині. Тепер усе стало остаточно зрозуміло: Валентина Павлівна хотіла не просто усунути невістку. Вона збиралася зайняти її місце поруч із дитиною.
— Лікарі кажуть, шансів майже немає, — сказав Олег. — Доза надто велика.
Ніна не знала, як утішити людину, чия мати виявилася вбивцею. Усі слова здавалися малими й марними.
— Ви мали рацію, — тихо промовив Орлов. — Дві смерті роками вважалися нещасними випадками. Якби не ви, правда могла б так і залишитися похованою.
Надвечір стан Валентини Павлівни погіршився. Лікарі дозволили Олегові зайти до неї ненадовго. Ніна чекала в коридорі, стискаючи в пальцях маленькі дерев’яні намистини браслета, який колись купила просто на згадку.
Олег вийшов хвилин за двадцять. Блідий. Із порожніми очима.
— Вона зізналася, — сказав він і сів поруч. — Сказала, що робила це заради мене й Романа. Що дружини забирали нас у неї. Що вона захищала своїх хлопчиків.
Ніна мовчки взяла його за руку.
— А наприкінці…
