Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

На могилі колишньої невістки свекруха влаштувала Ларисі тяжке випробування, але невдовзі сама пошкодувала про це

Частина 16 з 17

— Ні. Мама. Коли поліція увійшла, вона випила щось. Лікарі кажуть, схоже на отруєння аконітом. Стан тяжкий.

Ніна заплющила очі.

Валентина Павлівна обрала для себе ту саму отруту, якою вбивала інших.

— Мені приїхати?

— Будь ласка, — тихо сказав Олег. — Я в лікарні, біля відділення інтенсивної терапії.

Ніна знайшла чоловіка в довгому лікарняному коридорі. Він сидів на пластиковому стільці, дивлячись в одну точку. Поруч стояв Орлов із блокнотом.

— Що сталося? — спитала вона, опускаючись поруч.

— Під час обшуку знайшли колекцію отруйних рослин, — сказав Орлов. — Аконіт, наперстянку, беладону. Записи про дозування, симптоми, способи застосування.

— Коли це почали вилучати, вона випила настоянку, — глухо додав Олег. — На очах у всіх. Сказала, що не дозволить чужим жінкам зруйнувати її сім’ю.

Ніна обійняла його за плечі. Він тремтів.

— У спальні знайшли альбом, — провадив він через силу. — Фотографії Альони. Софії. Твої. Перекреслені червоним. Дати, дози, симптоми. Вона вела записи, Ніно. Моя мати записувала, як труїть жінок.

Орлов кашлянув.

— Ще знайшли дитячу колиску й одяг для немовляти. Схоже, вона планувала після вашої смерті забрати дитину собі.

Ніна відчула, як крижана порожнеча розкривається всередині. Тепер усе стало остаточно зрозуміло: Валентина Павлівна хотіла не просто усунути невістку. Вона збиралася зайняти її місце поруч із дитиною.

— Лікарі кажуть, шансів майже немає, — сказав Олег. — Доза надто велика.

Ніна не знала, як утішити людину, чия мати виявилася вбивцею. Усі слова здавалися малими й марними.

— Ви мали рацію, — тихо промовив Орлов. — Дві смерті роками вважалися нещасними випадками. Якби не ви, правда могла б так і залишитися похованою.

Надвечір стан Валентини Павлівни погіршився. Лікарі дозволили Олегові зайти до неї ненадовго. Ніна чекала в коридорі, стискаючи в пальцях маленькі дерев’яні намистини браслета, який колись купила просто на згадку.

Олег вийшов хвилин за двадцять. Блідий. Із порожніми очима.

— Вона зізналася, — сказав він і сів поруч. — Сказала, що робила це заради мене й Романа. Що дружини забирали нас у неї. Що вона захищала своїх хлопчиків.

Ніна мовчки взяла його за руку.

— А наприкінці…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Свекруха»

Усі історії рубрики