З огляду на жорстокість сутичок у зонах і вагому перевагу опонентів, не можна не відзначити виняткову везучість Бабушкіна, якому вдалося вижити й залишитися незламним. Самих убивств Вася Діамант не схвалював, але час був суворим: якщо не вб’єш ти, то неодмінно вб’ють тебе. За деякими даними, на совісті Діаманта числиться щонайменше три життя злодіїв, які відступили від старих правил.
Двох він ліквідував фірмовим кримінальним прийомом — точним ударом заточкою в серце, а ще одного холоднокровно задушив. Свій останній у житті строк злодій також відбував за жорстоку розправу над зрадниками, яких за допомогою спільників живцем спалив у бараці. Цей страшний вчинок став актом відплати за близького товариша.
Опоненти незадовго до цього жорстоко розправилися з другом Бабушкіна, авторитетним злодієм у законі, який відмовився перейти на їхній бік і був закатований до смерті. Як справжній ідейний законник, власної смерті Вася Діамант зовсім не боявся. Співкамерники згадують показовий випадок, коли 1971 року в колонії суворого режиму очікувалася масштабна негласна каральна операція.
Керівництво вирішило фізично усунути всіх особливо небезпечних рецидивістів, і під цю розстрільну категорію автоматично потрапляли всі ідейні законники. Злочинців не годували кілька днів, а просто посеред зони вирили глибокий котлован для поховання арештантів. Напередодні вирішального дня всі законники, чекаючи своєї неминучої загибелі, вдягли чисту білизну.
Побачивши вкрай нервовий стан товаришів, Вася філософськи зауважив, що бути вбитим сьогодні не страшно, значно страшніше залишитися живим. Як не дивно, його спокійні слова швидко вгамували зеків, а саму масову страту зрештою раптово скасували, вкотре підтвердивши прихильність фортуни до Бабушкіна. Усе своє доросле життя Діамант поневірявся колоніями й таборами, де загалом провів понад 35 років із відміряних йому долею 57.
За цей час він тричі невдало тікав, після чого його швидко ловили й додавали нові строки. Доля заносила цього каторжанина до найсуворіших північних і східних ізоляторів, устиг він побувати й у знаменитій центральній пересильній тюрмі. У будь-якій виправній установі він суворо тримався злодійського кодексу й принципово ніколи не працював.
У контакт із начальством авторитет вступав винятково за допомогою лайки, яскраво виражаючи своє зневажливе ставлення до тюремного режиму. Про це красномовно свідчать сухі рядки з офіційної довідки-орієнтування на Володимира Бабушкіна, датованої вереснем 1971 року. У документі зазначено, що Бабушкін, відбуваючи міру покарання, зарекомендував себе виключно з негативного боку як злісний порушник режиму утримання.
Він є переконаним злодієм-рецидивістом, іменує себе так званим «вором у законі» і носить кримінальне прізвисько «Вася Діамант». Як беззаперечний авторитет табірного бандитського елементу, він веде паразитичний спосіб життя й до суспільно корисної праці категорично не долучається. Замість роботи Бабушкін активно займається прихованим пограбуванням табірного контингенту, використовуючи свій величезний вплив…
