«Коли одружуєшся з місцевою дівчиною, ти одружуєшся з усією її родиною. Мати дружини живе з вами або навідується до вас щодня. Брати дружини вважають, що мають повне право вказувати тобі, як жити. Батько дружини ухвалює рішення за дочку навіть після весілля.
У мого друга дружина не могла купити диван без схвалення своєї матері. У 30 років! Мати приходила, оглядала квартиру, критикувала абсолютно все й вимагала переробити.
У моєї дружини Аліни родина залишилася на батьківщині. Ми спілкуємося по відеозв’язку, вони приїздять раз на рік у гості. Але вони ніколи не втручаються в наше життя. Ми ухвалюємо рішення самі, як дорослі люди».
«Європейські дівчата — відкритіші й тепліші»
«Місцеві дівчата дуже закриті емоційно. Вони виросли в культурі, де не можна показувати почуття, торкатися чоловіка до весілля, дивитися просто в очі. Усе дуже формально.
Навіть у шлюбі багато хто залишається емоційно холодним. Не обіймаються просто так, не говорять ніжних слів, не показують своєї любові..
«Місцеві пари навіть у ресторані сидять мовчки, кожен уткнувшись у свій телефон. Немає розмов, сміху, спілкування. Це має вигляд формального обов’язку — кудись вийти разом.
З моєю дружиною ми можемо говорити годинами. Вона розповідає про свій день, я — про свій. Ми обговорюємо новини, фільми, будуємо плани. Вона щиро цікавиться моєю роботою, я — її захопленнями. Це живі стосунки, а не суха формальність».
«Вони не доглядають за собою після весілля»
Рашид, 36 років, власник мережі ресторанів, Дубай:
