Волосся зачесане. Обличчя спокійне. Спитав, що відбувається. Майор пояснив: обшук. Савельєв усміхнувся.
Сказав: шукайте, нічого не знайдете. Обшук тривав чотири години. Квартиру обшукали повністю. Шафи, шухляди, антресолі.
Знайшли документи, акуратно розсортовані по папках. Чеки, квитанції, договори. Усе на місці. Знайшли старий записник: шкіряна палітурка, потертий.
Ольшанський перегорнув. Записи за 1994-1996 роки. Імена клієнтів, телефони, адреси. Знайшов запис: «Крилови, дача, бетон 18.06».
Поруч номер телефону фірми «Строймікс». Майор показав Савельєву. Той знизав плечима. Сказав: так, замовляв розчин для клієнтів.
Я ж казав. Це не доказ злочину. Обшукали гараж. Савельєв зберігав там старі речі.
Інструменти, запчастини від машин, коробки з мотлохом. Зуєв методично перебирав усе. У дальньому кутку за стосом шин знайшов дерев’яний ящик. Відкрив.
Усередині лежав робочий одяг. Вицвілий комбінезон, брудні черевики. І рукавички. Темно-сині брезентові, старі, заляпані чимось.
Зуєв дістав рукавички. Запакував у пакет. Ольшанський підійшов до Савельєва. Спитав, чиї речі.
Савельєв глянув. Сказав: мої, робочі. Колись використовував для ремонту. Давно не вдягав.
Майор кивнув. Вилучили доказ. Експертиза волокон тривала три дні. Результат надійшов 12 квітня.
Волокна тканини з лома ідентичні волокнам рукавичок Савельєва. Збіг за складом, кольором, структурою. Імовірність помилки менша за один відсоток. Експерт підтвердив: лом тримали в руках, на які були вдягнені ці рукавички.
Ольшанський отримав результати й уперше за місяць видихнув. Прямий доказ. Фізичний. Незаперечний.
Савельєв тримав знаряддя вбивства. Отже, він був на місці злочину. Отже, він причетний. Майора викликали до прокуратури.
Доповів результати. Прокурор кивнув. Сказав: досить для арешту. Оформлюйте.
Ольшанський повернувся до відділу. Оформив документи. Ордер на арешт Ігоря Савельєва підписали того ж дня. Підозрюваного затримали ввечері.
Приїхали до нього додому. Він відчинив двері сам. Побачив Ольшанського й зрозумів. Обличчя не змінилося.
Лише очі на секунду здригнулися. Потім знову стали холодними. Майор зачитав обвинувачення. Савельєв слухав мовчки.
Коли Ольшанський закінчив, рієлтор спитав про докази. Майор показав висновок експертизи. Рукавички, лом, кров. Савельєв прочитав.
Усміхнувся. Сказав, ви нічого не доведете. Це все обставини. Адвокат рознесе вас.
Ольшанський відповів: побачимо. Савельєва повезли. Дружина залишилася у дверях і плакала. Ольшанський не озирнувся.
Сів у машину. Закурив. Руки тремтіли від утоми й полегшення. Справу було зроблено. Майже.
Слідство тривало ще два місяці. Збирали додаткові докази. Перевіряли алібі, свідчення свідків, фінансові документи. Картина склалася остаточно.
15 червня 1995 року Савельєв умовив Крилових підписати довіреність на продаж квартири. Обіцяв знайти їм кращий варіант, із доплатою. Молодята, довірливі й наївні, погодилися. Оформили довіреність у нотаріуса.
Савельєв отримав повний контроль над їхнім майном. 16 червня Савельєв зрозумів: якщо Крилови дізнаються, що він оформляє квартиру на себе, вони підуть до поліції. Довіреність можна оскаржити. Угода зірветься.
Він ухвалив рішення. Усунути свідків. Замовив бетон на 18 червня, сказавши Дімі, що це для утеплення підлоги. Діма не заперечував.
17 червня ввечері Савельєв приїхав на дачу. Під яким приводом — невідомо. Може, обговорити деталі угоди. Може, Діма сам викликав, виявивши дивне в документах.
Звідси дзвінок на пейджер о 23.47. Сталася сварка. Діма зрозумів обман і погрожував поліцією. Савельєв не міг цього допустити…
