Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Чоловік передчасно зрадів швидкому отриманню спадку. Жорстке рішення тяжкохворої дружини

Частина 15 з 16

Вирок зачитували довго. Суд установив, що Кирило Лазарєв, бажаючи заволодіти майном дружини, протягом кількох місяців додавав їй токсичний препарат у напої та ліки. Ці дії призвели до тяжкого ураження організму й смерті Марини Аверіної.

Суддя перелічувала докази: експертиза, записи з камер, показання фармацевтки, медичні документи, щоденник Марини, показання Софії, аудіозапис зізнання Кирила під час викрадення. Окремо йшлося про те, що після оголошення заповіту він намагався змусити Софію відмовитися від спадщини, а потім організував її викрадення.

Кирило сидів нерухомо, тільки пальці стискалися на металевій перекладині.

— Суд вважає вину підсудного доведеною, — промовила суддя. — Каяття не встановлено. Злочини вчинено з корисливих мотивів, щодо близької людини, з тривалою підготовкою та особливою жорстокістю наміру.

Софія стиснула руки на колінах. Гордієв тихо поклав долоню їй на плече.

— Кирила Петровича Лазарєва визнати винним і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на двадцять два роки.

Кирило різко сіпнувся й схопився за огорожу.

Валерія схлипнула.

Суддя перейшла до її справи. Валерію визнали винною у сприянні тиску на спадкоємицю та участі в злочинному плані після смерті Марини. Їй призначили сім років позбавлення волі.

Коли конвой виводив підсудних, Кирило обернувся. Його погляд зустрівся з поглядом Софії. У ньому була ненависть, але поверх неї лежало інше — остаточне розуміння, що все програно.

Софія дивилася спокійно. Вона не раділа. Не тріумфувала. Вона просто виконала обіцянку.

Надворі світило сонце. Після задушливої зали повітря здавалося особливо чистим.

— Усе, — сказав Гордієв. — Це кінець.

— Дякую вам, — відповіла Софія. — Вам, Ірині, Денису, Миколі Андрійовичу. Без вас я б не впоралася.

— Ми робили свою роботу. А ви не відступили. Це головне.

Після вступу у спадщину Софія стала власницею дому Марини Аверіної, кількох клінік, комерційних об’єктів і великих рахунків. Загальний капітал оцінювався майже в чотири сотні мільйонів. Ця цифра лякала її сильніше, ніж тішила.

Вона найняла професійних керівників, частину нерухомості продала, частину залишила. Кілька об’єктів здалися їй зайвими — надто багато відповідальності, надто багато чужих людей, надто багато минулого. Дім Марини вона залишила. Одну клініку теж: вона працювала стабільно, чесно, і Софія вирішила, що руйнувати її не можна…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики