Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Батьки Ірини годували всю сім’ю, але чоловік оголосив куплену ковбасу особистою — і вона вирішила перевірити спільний бюджет

Частина 9 з 9

Через тиждень передпокій зайняли яскраво-жовта термосумка й важкий електровелосипед: Павла взяли кур’єром у доставку їжі. Після занять він щовечора чотири години їздив районом із чужими замовленнями, під вітром і дощем.

Перша повноцінна зарплата виявилася невеликою. Коли Павло вніс половину суми за оренду, Віктор Степанович зателефонував доньці й задоволено хмикнув у слухавку.

Тепер дорогої безглуздої фігні Павло не купував. Сам ходив у супермаркет, порівнював цінники, видивлявся акції на туалетний папір і пральний порошок. Вартість кожної сосиски, що потрапляла на їхній стіл, він знав.

Лише через місяць Оксана Степанівна з’явилася знову. У суботу ближче до вечора пролунав дзвінок; за дверима стояла мати зі звичною дерматиновою сумкою й порожніми контейнерами. Відчинив Павло, уже вдягнений у кур’єрську куртку для зміни.

— Синочку, ти куди це вбрався? — здивувалася вона. — Повз ішла, вирішила зазирнути. Голодний, мабуть? Зараз котлеток вам накручу, картоплю посмажу.

Переступити поріг Павло їй не дозволив, заступивши дорогу.

— Ми не голодні, мамо. В Ірини борщ зварений.

— Тоді із собою візьму. Однаково стільки не з’їсте, свинина зіпсується.

Павло усміхнувся. Щенячої наївності в погляді більше не було.

— М’ясо привезли Іринині батьки. А картоплю, моркву, цибулю й сметану я купив. За гроші, які під дощем ногами заробив. І виявилося, ділитися з людиною, яка приходить на готовеньке, мені зовсім не хочеться.

Мати відсахнулася, ніби дістала удар.

— Ти з матір’ю як розмовляєш? Це вона тебе проти мене налаштувала!

— Додому йди, мамо. Через двадцять хвилин мені на зміну. Бувай.

Він грюкнув дверима.

У теплій кухні Ірина пила за столом чай із лимоном і переглядала лекції. Замків уже не було, проте холодильник для чужинців став неприступнішим за фортецю.

Барсик ліниво зіскочив із підвіконня, підійшов до Павла, обнюхав кур’єрський черевик. Уперше за довгий час схвально потерся об його штанину.

Любителям халяви вхід на їхню кухню закрили назавжди. А ковбасу відтоді купували тільки на двох.
Історію прочитано. Дякуємо!
Питання редакції Realish
Як ви вважаєте, чи варто було Ірині повертатися до спільного побуту з Павлом після його вибачення, чи краще було ще якийсь час пожити окремо?
Коментувати
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики