Олександр дістав із кишені вузький тактичний ліхтарик і щільно прикрив його скло долонею. Тонкий, розсіяний промінь світла вихопив брудну шию й глибоку западину ключиці. Там, під щільним шаром в’їденого пилу, виразно білів тонкий шрам від видаленої багато років тому родимки. Жовта бирка в нагрудній кишені обпекла тіло крижаним холодом.
Він мовчки розгорнув промаслену тканину й туго обмотав нею товсту ланку ланцюга біля самого шкіряного нашийника. Обережно вставив у зазор масивні сталеві губки кусачок. Метал ланцюга був старий, але дуже товстий. Олександр навалився на довгі ручки інструмента всією своєю вагою, втиснувши коліна в колючий пісок.
Механізм кусачок натужно заскрипів. Жінка різко смикнулася, її запалі очі широко розплющилися в непроглядній темряві. Вона судомно відкрила рот, набираючи повітря для крику. Олександр блискавичним рухом затис їй губи вільною, брудною долонею.
Жорсткі, вкриті кіркою губи боляче дряпнули його шкіру. Він дивився просто в її каламутні, зовсім порожні очі. Вона не впізнавала його, у її розширених зіницях відбивалося тьмяне світло, а тіло била дрібна, безперервна тремтячка. Вона щосили вп’ялася гострими зубами в основу його великого пальця, глибоко прокусивши шкіру до крові.
Олександр навіть не скривився від різкого болю. Він лише сильніше стиснув зуби, продовжуючи методично тиснути на металеві ручки кусачок. Ланка нарешті луснула з глухим клацанням, повністю потонувши в шарах щільної тканини. Нашийник залишився на худій шиї, але важкий ланцюг глухо впав на пісок.
Олександр жорстко схопив жінку за лікоть і потягнув угору. Вона відчайдушно опиралася, впираючись босими, збитими до крові ногами в землю й намагаючись вирватися назад до свого надійного залізного кілка. Омар опинився поруч рівно за секунду, залізною хваткою перехопивши її другу руку. Удвох вони буквально поволокли тіло, що пручалося, вгору крутим кам’янистим схилом.
Великий собака в центрі табору голосно загавкав, миттю зірвавшись на заливисте, агресивне виття. У крайньому наметі відразу мигнуло тьмяне світло запаленої гасової лампи. Вони з розмаху кинули її на жорстке заднє сидіння джипа. Омар стрибнув за кермо й різко повернув ключ у замку запалювання.
Стартер натужно завив, двигун чхнув густим димом, але не завівся. Унизу, в таборі, що прокинувся, пролунали гучні гортанні крики, і в нічне небо вдарив яскравий сніп іскор від розкиданого ногами вогнища. Омар із силою вдарив кулаком по рульовій колонці й знову до упору провернув ключ. Двигун із гучним ревом ожив, і машина рвонула з місця, розкидаючи лисими колесами важкий пісок і дрібне каміння.
Навздогін ударила суха, тріскуча автоматна черга. Одна важка куля з пронизливим дзвоном зрикошетила від залізного заднього бампера. Олександр сидів позаду, намертво притискаючи жінку, що билася, до продавленого сидіння. Раптом вона перестала вириватися, і її важка голова безвольно впала йому на груди…
