— Поставте, будь ласка, для моєї любої мами, у якої сьогодні день народження, пісню Пугачової про те, як у неї зависла Windows.
Діджей після паузи:
— Я не можу пригадати в Пугачової такої пісні. Можете наспівати?
— Так, там ще в приспіві: «Клікну, а у відповідь тиша. Знову я залишилась сама. Сильна жінка плаче біля вікна…»
Чоловік: «Щоб я на ній одружився? Ніколи. Просто так — ще куди не йшло».
Жінка: «Щоб я з ним просто так? Ніколи. Заміж — ще куди не йшло».
Стоїть вірменин біля пам’ятника Пушкіну й захоплюється:
— Ах, які в нього вірменські бакенбарди, які в нього вірменські кучері, який у нього вірменський ніс! Вай, красень!
Росіянин, що стояв поруч, не витримав і каже:
— Молодий чоловіче, це взагалі-то російський класик. Писав вірші, поеми. Олександр Пушкін.
На що вірменин йому відповідає:
— Який він росіянин? Ти подивися, що написано: «Газон засіяно».
Прийшли троє до лазні. Роботяга, начальник і депутат. Роздяглися, дивляться: у кожного до коліна висить. У роботяги — руки, у начальника — черево, у депутата — язик.
— А чого ти п’яний?
— Ужив із профілактичною метою.
— Навіщо?
— Щоб не застудитися.
— З чого б ти застудився?
— Так я в морі купався. Воно холодне.
— Тю, ну й навіщо купався?
— Щоб протверезіти.
Іде передача «На добраніч, малюки». Заходить тітка Ліна, вітається зі Степашкою:
— Степашко, а де ж Хрюша?
— Хрюша не прийде, у нього свинка. Бідолаха лежить у ліжку й, мабуть, мучиться.
— Та ви що? Вони ж тільки вчора познайомилися!
— Дівчата, ви займаєтеся цією справою з незнайомими чоловіками?
— Ні.
— Тоді я змушений відрекомендуватися. Я — Стасик.
Жіночий фундаменталізм:
Кохання після першого погляду. РАЦС після першого разу.
Дружина каже чоловікові:
— Я не хочу більше з тобою жити. Давай розлучимося.
Чоловік:
— Дорога, двома рогами «за»!
Приходить до тями чоловік із жахливого бодуна. А навколо дружина метушиться:
— Миленький, давай, так хочеться!
— Не хочу.
— Ну, давай. Хочеш стоячи, хочеш лежачи. Хочеш, лежи, а я сама все зроблю!
— Ти б краще пивом стала…
У пивній розмовляють банківські службовці:
— Я розумію, чому злодій узяв із сейфа гроші й коштовності. Але я не розумію, навіщо він забрав і дружину директора.
— Навіщо?
