— Зачекайте, все зовсім не так, як виглядає збоку! Ці документи — це просто дурний чернетковий варіант, я лише хотів промацати ринок, дізнатися, скільки реально коштує квартира! Просто прицінитися, виключно для себе! Квитки — це для термінової ділової поїздки, у мене там намічалися важливі переговори! Наталія — це просто моя колега, ми разом працюємо над одним складним проєктом! Лено, люба, ти все зовсім неправильно зрозуміла, вислухай мене, я зараз усе логічно поясню!
Але кожне його нове жалюгідне пояснення вщент розбивалося об попереднє. «Колега» — але квитки куплені на її ім’я. «Чернетка» — але оформлена на фірмовому бланку, з мокрими печатками й майстерно підробленим підписом. «Ділова поїздка» — але чомусь в один кінець, без зворотного квитка.
Слова жалюгідно сипалися з нього, як дрібні монети з прорваної кишені, і з кожною секундою їх ставало дедалі менше, а дзвінка тиша в кабінеті ставала дедалі щільнішою й задушливішою.
За п’ять хвилин цього ганебного спектаклю капітан Ходоков просто підняв руку долонею вперед — без різких рухів, але з такою владною впевненістю, що Денис захлинувся повітрям і миттєво урвався на півслові.
— Досить, Денисе Андрійовичу, — відрізав оперативник. — Вам краще просто зараз замовкнути й почати напружено думати про хорошого адвоката.
Наталія покинула кабінет першою. Вона різко розвернулася до виходу, зробила невпевнений крок, але раптом зупинилася. Обернулася до Олени, і та прочитала в її розширених очах не жіночу ворожість, не банальне суперництво, а щось значно глибше, страшніше й до болю людяне — пекучий, нестерпний сором. Сором обдуреної жінки, яка наївно повірила в чужу брудну брехню й тепер змушена стояти віч-на-віч з іншою жінкою, чиє життя ця сама брехня ледь не зруйнувала дощенту.
— Пробачте мені, — ледь чутно прошепотіла Наталія. — Клянуся, я нічого не знала.
Олена мовчки кивнула. Вона справді все розуміла.
Наталія працювала звичайною адміністраторкою в приватному медичному центрі, сама тягнула п’ятирічну доньку й побачила в Денисові саме те, що так відчайдушно шукають самотні втомлені жінки в чоловіках, які вміють пускати пил в очі й створювати ілюзію кам’яної стіни, — шанс. Довгоочікуваний шанс на нормальну повноцінну сім’ю, на надійного вітчима для своєї дитини, на сильну людину, яка прийде, скаже своє фірмове «я в усьому розберуся» і справді розбереться з усіма проблемами.
Денис натхненно брехав їй, що давно тяжко розлучився, що розкішна квартира належить тільки йому, що попереду на них чекає прекрасне, безхмарне нове життя біля моря. І бідолашна Наталія повірила йому так само беззастережно, як колись повірила сама Олена. З тією лише жорстокою різницею, що правду вона дізналася не в рятівній тиші власної спальні, а в казенному нотаріальному кабінеті, під прицілом поглядів зовсім чужих людей.
Масивні двері за Наталією зачинилися майже безшумно. Денис жалюгідно тупцяв посеред кабінету, і Олена невідривно дивилася на нього. На цього чужого чоловіка, з яким вона ділила дах довгих сім років, з яким спала на одному простирадлі, якому щоранку дбайливо варила міцну каву, — і зовсім його не впізнавала. Не тому, що він якось раптово змінився. А тому, що сьогодні вона вперше в житті побачила його справжнім. Таким, яким він був завжди.
Усе, що відбувалося після цієї божевільної п’ятниці, розгорталося стрімко, брудно й некрасиво — як і будь-який неминучий крах довгого подвійного життя.
Принципова Ірина Олегівна офіційно відмовила в оформленні будь-яких довіреностей і зробила докладний запис про інцидент у спеціальному нотаріальному журналі. Капітан Ходоков прийняв від Олени розгорнуту офіційну заяву просто там же, не виходячи з кабінету: незворушно дістав зі свого портфеля потрібні бланки, скрупульозно заповнив їх на місці й попросив поставити підпис.
Ту саму пластикову папку з безцінними оригіналами — фальшивим договором, копією паспорта Наталії, роздруківкою бронювання квитків і рукописним планом афери Дениса — він дбайливо запакував у спеціальний прозорий пакет для речових доказів і розмашисто розписався на ньому чорним маркером. Аркадій Львович долучив до справи заздалегідь підготовлену заяву про кримінальне підроблення підпису й якісні копії фотографій. Усі ці формальності забрали не більш як годину…
