Виручайте, він сина з садка викрав і зачинився! Поїхали у відділок, ви затримані за хуліганство. — «Ви при своєму розумі? Я мати…
На неї надягли кайданки й запхали в бобік. Лена сиділа перед черговим слідчим. — «Чого вам спокійно не живеться? Навіщо людям двері псувати?» — «Ви знущаєтеся? Колишній співмешканець викрав мою дитину й утримує силоміць.
Я намагалася достукатися. За законом син має бути зі мною. — «Він за документами батько.
Оформлюємо попередження. Розпишіться й ідіть із миром. Лена машинально черкнула підпис.
«І ще нюанс: справу передають до органів опіки на позбавлення вас батьківських прав. Моя вам порада — шукайте зубастого адвоката. Лена впала в ступор.
Усвідомлення катастрофи викликало істерику просто в кабінеті. — «Громадянко, ваш колишній усім на лапу дав, щоб вас закрити й протокол зшити. Це буде козирем у суді.
Тож ідіть із миром і не світіться, інакше закриємо на 15 діб. — «Дякую за чесність. Ви хороша людина.
Вийшовши з відділку, вона набрала Ігоря. Розповіла про викрадення Петрика й шантаж. Вона була розчавлена, не розуміючи, як Артур із рятівника перетворився на монстра.
Дорогою додому вона гарячково шукала вихід. Відкривши сумку, натрапила на картку того самого кримінального авторитета. Втрачати було нічого, вона набрала номер.
«Добрий день. Турбує хірург Олена. Оперувала вашого хлопця.
Можемо перетнутися?» Забили стрілку в непримітному кафе в центрі. Невдовзі з’явився Коля. — «Вітаю.
— кивнула вона. — «Як величати, не знаю. Колян я.
«Ленко, колись, хто образив? — «Тут така справа…» — «Давай без політкоректності, на «ти»». — «Добре. Співмешканець у мене був, я від нього втекла.
Він на помсту малого із садка викрав і сховав. Я до нього — а він ментів викликав, статтю шиють. Пов’язав усіх, погрожує прав позбавити.
Не хотіла втягувати, але більше ні до кого. Допоможи сина витягти. Благаю. — «Почув.
Організуємо. Не сіпайся. Ти мого спадкоємця з того світу витягла, тепер моя черга.
Слово пацана. — «Віку не забуду, Колю. Який план?» — «Я проб’ю поляну й дам розклад.
Де мешкаєш?» — «Зняли халупу на Південному проспекті. — «Та це ж у чорта на рогах. Гаразд, порішаємо, диктуй цифри.
Коля підкинув її до під’їзду. Ігор сходив із розуму від тривоги. Почалася підготовка до процесу.
Коля через свої канали моніторив кожен чих Артура й зливав інфу Лені. Оплатив послуги топового адвоката із сімейних справ. До Артура приставили зовнішнє спостереження, щоб контролювати дитину.
На першому слуханні Артур виступав позивачем. Виклав на стіл гору липового компромату. Його захисник віщав, що Лена зозуля, ночує на роботі й плутається з чоловіками.
Лена заявила клопотання про оспорювання батьківства, пояснивши, що Артур — ніхто дитині. Суд призначив генетичну експертизу. На другому засіданні суддя розкрила конверт із результатами.
Вердикт: Артур не є біологічним батьком. Суд кваліфікував дії Артура як самоуправство й незаконне утримання. Ігор теж потай здав біоматеріал, сподіваючись на диво.
Суддя розпечатала другий бланк: «Громадянине Веселовський, імовірність вашого батьківства щодо малолітнього Петра становить 99,9%». Ігор ошелешено втупився в Лену. У голові не вкладалося, як вона могла стільки років нести цей хрест сама. Адвокат Олени тим часом виклав факти тиску на слідство з боку Артура.
Підсумок: Артуру впаяли реальний строк за фальсифікації й незаконне позбавлення волі. Після оголошення Ігор підійшов до неї. «Із перемогою, звісно, але як ти могла приховувати від мене сина?» — «Ти зник, і я вирішила не ламати твоє ідеальне життя».
«Яке життя? Знай я про малого — все пішло б інакше. Начхати мені було б на ту Америку». — «Після бійки кулаками не махають». Тут намалювався Коля.
«Приймайте вітання!» — «Твоїми молитвами. Без тебе б малого не відбила». — «Це ми в розрахунку за мого шибеника.
Бігає, як заведений. Які ще проблеми висять? Житло, гроші?» — «Усе рівно, Колю. Тут інша тема: будівельний холдинг.
Якщо його рейдернули й збанкрутували, реально реанімувати?» — «Назва контори?» — «Роялстрой», — відповів Ігор. — «Чув. Гучна була справа, але розмотати можна.
Підтягуйся завтра до мене на базу, помізкуємо». Лена розсипалася в подяках. Зранку Ігор помчав на зустріч із авторитетом вирішувати питання по бізнесу.
А Лена заступила на зміну в хоспіс. Насамперед зайшла до Наталії Вікторівни. «Доброго здоров’я.
Як показники?»
