Керівник однієї відповідав за розвідку, іншої — за зв’язок, а третя — за придбання спорядження. Починала група з вимагання грошей у дрібних торговців.
Із 1994 року вони розширили свою діяльність аж до грабежів і замовних убивств. Члени групи постійно жили на нелегальному становищі, переховуючись від правоохоронців.
Ця невелика, але небезпечна банда довгий час тримала в страху весь мегаполіс. Костянтин Яковлєв на прізвисько Могила також був значущою фігурою в цьому світі.
В армії він служив у спортивному підрозділі й був серйозним кандидатом у майстри спорту з боротьби. Після служби він став відомий як перевізник великих сум від тіньових виробників.
Він перевозив із міста до міста по 600–700 тисяч одиниць валюти. Тоді це був величезний ризик, зважаючи на те, що новий автомобіль коштував менш як десять тисяч.
Через якийсь час Могила влився до лав основного угруповання. У злочинному світі його вважали серйозною людиною, з якою не варто сваритися через дрібниці.
У місті з ним майже відразу почали рахуватися, адже він змалку знав багатьох авторитетів. Відомо, що в нього були теплі стосунки з одним із найшанованіших лідерів на ім’я Дід Хасан.
У середині 90-х йому неодноразово пропонували посісти найвище становище в ієрархії. Однак він дипломатично відмовлявся, примудряючись при цьому не образити тих, хто робив таку пропозицію.
2003 року його вбили в столиці. Алєксєєв Микола Олександрович на прізвисько Довгий керував мобільною групою з іншого регіону.
Це була вкрай зухвала команда, яка завжди приїздила на зустрічі у всеозброєнні. Зазвичай після розбірки з ними противник зазнавав серйозних втрат у живій силі…
