Життя без прикрас— На взутті бруд. Спідниця випрасувана недбало. Нігті надто яскраві.
Вона спробувала всміхнутися, вирішивши, що перед нею просто людина з важким почуттям гумору.
— Червоний лак начебто давно вважається класикою.
— Вульгарність від цього класикою не стає, — сухо відказав Владислав Петрович.
Микита ніяково заворушився на стільці.
— Тату, годі. Марта й так хвилюється.
— Я не хамлю, — відрізав батько. — Я називаю те, що бачу. Людині корисно знати свої слабкі місця.
За вечерею слабкі місця знаходилися без упину. Владислав Петрович повідомив, що Марта недостатньо стежить за фігурою, зачіска в неї непрактична, робота несерйозна, хода надто вільна, а звичка усміхатися, коли їй ніяково, свідчить про слабкий характер.
Тамара Андріївна не втручалася. Микита кілька разів спробував заперечити, але швидко замовк. Марта сиділа рівно, повільно перебирала виделкою салат і відчувала, як та радість, із якою вона йшла знайомитися з родиною коханого чоловіка, поступово холоне й перетворюється на важкий клубок.
Дорогою додому вона довго мовчала, добираючи слова так, щоб не образити Микиту.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.