Життя без прикрасЧастина 4 з 10
Розмір
Тема
Шрифт
Вона дістала телефон. Набрала номер Діми.
«Дім». Голос здригнувся. «Слухай, може, дамо їм сто тисяч? Нехай знімуть собі щось на узбережжі. Я більше не можу це читати. Мене трусить».
На тому кінці зависла пауза. Було чути, як Діма дихає.
«Оксано, ти де зараз?» — спитав він абсолютно рівним голосом.
«У магазині, біля дому».
«Нічого не купуй. Іди додому. Я вже тут».
Коли вона зайшла до квартири, у передпокої горіло світло…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.