— Подзвоніть.
Поліна ні секунди не вагалася. Забрала сковорідку просто з рук спантеличеної тітки Люби.
— За годину хай під’їжджає. Я зранку аванс на роботі отримала. Розрахуюся.
Повернувшись до кімнати, вона зайшла на сайт безкоштовних оголошень. Сфотографувала гігантське, схоже на капітанське крісло зорельота, геймерське крісло Сергія. Виставила ціну в половину ринкової вартості. В описі додала: «Терміново. Самовивіз сьогодні».
Телефон клацнув повідомленнями за три хвилини. Студент Валера був готовий приїхати за двадцять хвилин. Чудово. Гроші на вантажників і оренду кімнати на перший час матеріалізувалися з повітря.
Поки Валера сопів, витягуючи монструозне крісло крізь вузький дверний проріз, Поліна методично скручувала штори з карнизів. Штори вона шила на замовлення. Залишити голі вікна було дрібною, але приємною капостю. Віддала студентові решту, замкнула двері й пішла до ванної.
Там вона акуратно відкрутила й запакувала в пакет дорогу душову лійку з фільтром, яку купила на свої гроші ще до весілля.
Навіщо Сергієві чиста вода й комфортний душ, якщо він живиться святим духом і маминим схваленням?
