Батько, Сергій Логінов, який працював слюсарем на заводі, витратив усі сімейні заощадження на поїздку до столиці. Там він стукав у різні інстанції з благаннями про допомогу. Мати, Тетяна, яка працювала медсестрою, писала запити до профільних міністерств, консульства в Дубаї та міжнародних правозахисних організацій.
Відповіді звідусіль надходили суто формальні й сухі. Без конкретних доказів злочину дипломати не мали права втручатися у справи громадян, які перебувають за кордоном за власним бажанням. Анна тим часом продовжувала аналізувати останні повідомлення Крістіни й з’ясувала критично важливу деталь.
У метаданих голосового повідомлення чітко збереглася інформація про місцеперебування. Координати безпомилково вказували на елітний район Джумейра в Дубаї. Вона передала цю інформацію до поліції, але вітчизняні правоохоронці заявили, що не мають повноважень проводити операції на території ОАЕ.
Восьмий день на віллі став вирішальним. Вранці туди приїхав чоловік у дорогому автомобілі, якого координаторка зустрічала з глибокою пошаною. Це був шейх Халід Аль-Рашид, впливовий бізнесмен із Саудівської Аравії, пов’язаний із нафтовою промисловістю та елітною нерухомістю.
Йому було близько 45 років, він вільно говорив англійською й справляв враження вкрай освіченої людини. Шейх оглянув Крістіну як річ, діловито обговорюючи з координаторкою її параметри та фізичний стан. Дівчина була настільки ослаблена препаратами й безперервним стресом, що ледве трималася на ногах.
Аль-Рашид заявив, що вона ідеально підходить для спеціального замовлення від одного з його ділових партнерів. Цим партнером був саудівський принц, який маніакально колекціонував екзотичні трофеї. За словами координаторки, принц замовляв голови молодих європейських жінок, які потім бальзамували особливим способом і ставали частиною його приватної колекції.
За такий специфічний товар він платив від 500 тисяч до мільйона доларів залежно від віку та зовнішності жертви. Крістіна ідеально підходила під ці божевільні вимоги. Вона була молодою, вродливою дівчиною з класичними європейськими рисами обличчя.
Процедура вбивства мала відбуватися в спеціально обладнаному підвалі вілли. Там працював майстер — людина, яка вузько спеціалізувалася на збереженні біологічних матеріалів для багатих колекціонерів. Шейх Аль-Рашид особисто контролював процес, оскільки від бездоганної якості роботи залежала його репутація перед замовником.
Крістіну привели до підвалу 9 жовтня о 2 годині дня. Там на неї чекав чоловік у медичному халаті, який сухо представився фахівцем із консервації. Поруч стояло крісло, схоже на стоматологічне, і металеві столи з моторошними інструментами….
