Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Лікарі посміювалися з нової медсестри, аж раптом поранений солдат віддав їй честь

Частина 13 з 15

Марія затримала погляд на його обличчі.

— Не варто було.

— Варто, — відповів капітан. — Іноді честь треба віддавати вчасно.

Вона мовчала.

За вікном було темно. У склі відбивалася палата: ліжко, монітор, крапельниця, силует медсестри у світлій формі й поранений офіцер, якому знову пощастило дожити до ранку.

— Ви не зобов’язані були мене впізнавати, — сказала Марія.

— Таке не забувають.

Вона відвела очі.

— Краще забувати.

— Не все.

У коридорі почулися кроки. Хтось тихо покликав санітарку. Госпіталь жив далі, і в Марії було ще багато справ.

Вона вже збиралася вийти, коли капітан сказав:

— Вони тепер побачили.

Марія зупинилася біля дверей.

— Що?

— Що сила не завжди кричить.

Вона нічого не відповіла…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Робота»

Усі історії рубрики