Катя і Федір хотіли стати батьками. Свідомо прийшли до цього рішення. Обоє зрозуміли, що вже відбулися в професіях, надорожувалися, пожили для себе. Катя мріяла народити сина, схожого на Федора. Ну, або донечку з його величезними сірими очима й довгими віями. Неважливо. Головне, щоб у них була рідна людина, яку вони полюблять усією душею і яка полюбить їх. У мріях Катя подорожувала з чоловіком і малюком світом, влаштовувала дитячі свята, вчила дитину готувати яєчню з помідорами й пекти млинці.
Тільки от довгоочікувана вагітність усе не наставала. Почалися обстеження. Власне, завдяки їм Катя й дізналася про свою недугу досить рано. Це допомогло відразу почати терапію й не запустити хворобу. Тільки от захворювання все одно потроху брало своє.
Каті й хотілося б вірити в те, що так переконливо говорив їй Федір: що діагноз не зовсім правильний, що в Каті просто щось дуже схоже, що вона обов’язково одужає, і що в них попереду ціле життя. Тільки от Катя завжди була реалісткою.
Шкільні роки й перше кохання
А Федір… Скільки Катя його знала, вічно він десь у хмарах літав. Постійно в його голові народжувалися сміливі й незвичайні ідеї. Власне, завдяки цьому він і досяг такого успіху в графічному дизайні. Творчу натуру видно змалку.
Він до них у школу в сьомому класі прийшов. Такий худенький, високий, скуйовджений, великоокий. У тих очах було щось таке, що приковувало погляд, зацікавлювало. Катя зараз не могла це сформулювати, вбрати в слова. Але щойно Федя увійшов до класу разом з учителькою, дівчинка відразу зрозуміла, що це цікава людина, і їй хочеться познайомитися з ним ближче.
Альонка… Та сама Альонка, чия машина зараз стояла навпроти Катиного під’їзду, сиділа тоді з самою Катею за однією партою. Дівчатка дружили ще з дитячого садка. Альонка теж на всі очі дивилася на Федю. Але, за своєю звичкою, пошепки відпустила щодо нього якийсь жарт. Катя ввічливо усміхнулася.
Хлопці в них у класі були бойові, бешкетні. Катя подумала, що Федорові нелегко серед них доведеться. Він же зовсім не скидався на крутого. Навпаки: худенький, блідий, добре вчиться, ще й художню школу відвідує, що в середовищі пацанів узагалі за ганьбу вважалося. Але Феді якось одразу вдалося вибудувати з хлопцями нормальні, рівні стосунки. Його поважали. Хоч і відмінник, а ніколи не відмовиться за компанію з усім класом урок прогуляти, нікого не підставить. І в хлоп’ячих витівках завжди сміливо брав участь. Та й списувати всім і кожному давав, коли була можливість.
Федір якось швидко з усіма в класі зблизився й заприятелював. Незлобивий, веселий, по-доброму простий. А як він малював! Однокласники качалися зі сміху, коли Федір робив карикатурні замальовки з їхнього шкільного життя. Їм подобалося впізнавати себе, учителів, своїх приятелів. Це було по-справжньому весело.
Катя швидко зрозуміла, що закохалася. А ще за якийсь час усвідомила, що це дуже серйозно і, може, навіть назавжди. Перше, і відразу таке сильне, почуття приголомшило й спантеличило дівчинку. Їй навіть трохи страшно стало. Вона намагалася опиратися, тільки от нічого не виходило.
Найнеприємніше — це те, що Альонка, подруга дитинства, з якою Катя взагалі ніколи не сварилася, з якою пережила стільки страшних, веселих, захопливих моментів, теж поклала око на Федора. Отака іронія долі. Найкращі подруги закохалися в одного й того самого хлопця, як у серіалі. Втім, дівчата дуже довго одна від одної це приховували, та й від інших теж, тільки от і Альона, і Катя надто добре знали одна одну.
Катя бачила, як Альонка нарочито піджартовує над Федею, щосили намагаючись показати, що він для неї просто об’єкт насмішок. А Альонка, своєю чергою, звісно, помічала, як Катя червоніє й відводить погляд у присутності Феді.
Ну а сам Федя? Він у дев’ятому класі закохався у Вероніку, визнану шкільну красуню, і почав із нею зустрічатися — на невдоволення й розчарування обох подруг. Зате тепер Катя й Альона знову були разом. Заодно перемивали кісточки Вероніці й із захватом обговорювали її черговий прищ або зухвалу, на їхню думку, поведінку. Вероніка й справді виглядала й поводилася так, ніби була старша за Катю й Альону щонайменше на три роки. А дівчата ж при цьому вчилися в одному класі. Найімовірніше, Федора тоді в ній ця дорослість і яскравість і привабили….
