— здивувався Федір.
— Привіт, — усміхнулася подруга Альонка. — Давно не бачилися. Чесно, я сумувала. Так і не вдалося мені за ці роки завести настільки близьких друзів.
Катя повільно кивнула. Вона раптом зрозуміла, що й у неї все точнісінько так само.
— Як ви… як ви тут удвох? Що відбувається?
— Ми хотіли все підготувати, а вже потім тобі сказати, — промовив Федір, розгублено всміхнувшись.
— Це я придумала, — зізналася Альонка, — коли дізналася про те… про те, що ти… що з тобою відбувається.
— Як ти дізналася? — здивувалася Катя. — Ти ж мою хворобу маєш на увазі?
— Саме так. Ти одного разу відвідувала медичний центр неподалік від столиці. Там моя знайома працює, і я тебе побачила. Випадково. Тільки не стала підходити, бо, не знаю навіть… якусь незручність після того випадку в кафе відчувала, коли я з Федором, ну, пояснювалася. Соромно досі перед вами обома, але я зрозуміла, що в тебе щось дуже серйозне. Я знаю спеціалізацію того центру.
— І тоді Альонка написала мені, — продовжив Федір. — Вона дуже тривожилася й пропонувала допомогу. От я їй усе й розповів, і вона вирішила…
— І я вирішила, що нам треба знову спробувати дійти до тих каменів. Тепер кожен із нас точно знає, яке бажання він загадає. Цього разу ми дістанемося. Нам ніщо не завадить.
— Шкода тільки, Олега і Стаса з нами не буде цього разу, — похитав головою Федір. — Але, думаю, ми все ж упораємося.
Катя дивилася на них і всміхалася. Вона відчувала, що повертається той самий настрій, той самий дух дружби, підтримки, взаєморозуміння. Трійця тут же почала обговорювати деталі походу. Ніхто не сумнівався в тому, що ця пригода відбудеться.
Справжнє диво
Прямо перед запланованим виїздом сталося ще одне диво. Інакше це й не назвеш. У місті з’явився Олег. Він приїхав із-за кордону вперше за шість років. Треба було якісь справи з документами владнати. Федір випадково зустрів його в магазині. Доля, не інакше. І розповів йому про свої плани. Олег, не вагаючись, сказав, що він із ними. Усі цьому дуже зраділи.
Катя з ніжністю дивилася на своїх новонароджених близнюків: хлопчика й дівчинку. Хрещеною їхньою буде, звісно, Альонка. А хрещеним — Олег. Він спеціально для цього знову з-за кордону прилетів. Завтра самі хрестини. Альонка прибуває до міста ввечері з чоловіком. Вона зустріла ту саму людину, з якою побажала пов’язати долю. Катя про це колись дуже мріяла. І от сталося. Антон чудово вписався в їхню компанію. Стас теж буде. Він вийшов раніше строку. І зараз працював в одній із компаній, де працював і Федір. Федір допомагав Стасові адаптуватися до життя поза стінами в’язниці. І виходило в нього зовсім навіть непогано…
