Цей доленосний урок Сашко назавжди й глибоко вирізьбив у своїй чіпкій пам’яті. Відтоді минуло цілих тридцять довгих років, за які у світі дуже багато змінилося. Малолітній хуліган Сашко перетворився на неймовірно впливового злодія в законі на прізвисько Сєвер.
Тепер він був повноправним тіньовим господарем цілої половини величезного столичного регіону. А той самий статний офіцер дядько Коля став просто забутим полковником у відставці. Він доживав свої дні як самотній старий у крихітній квартирі старого панельного будинку.
Їхні життєві шляхи давно й назавжди розійшлися по зовсім різних орбітах. За ці роки були криваві локальні війни, суворі тюрми й абсолютно різні людські долі. Але кримінальний авторитет Сєвер ніколи не забував свій старий, священний борг честі.
І коли авторитет дізнався, що шестеро відморозків побили того самого дядька Колю, він зрозумів усе без зайвих слів. Для Сєвера нарешті настав час повністю й беззастережно повернути свій старий борг. Це був святий борг його важкого дитинства, борг злодійської честі й борг за колись урятоване життя.
Уже наступного дня Сєвер оперативно зібрав своїх найперевіреніших і найвірніших людей. Їх було лише троє: найнадійніші, мовчазні професіонали, які вміли працювати гранично чисто. Зустріч відбувалася у звичайній, нічим не примітній орендованій квартирі в передмісті.
У таких делікатних справах завжди діяло залізне правило: чим менше уваги привертає місце, тим краще для справи. Сєвер сидів за простим кухонним столом, поклавши перед собою блокнот із важливими записами. Троє його бійців мовчки стояли вздовж стіни, чекаючи чітких вказівок свого начальника.
Авторитет одразу окреслив, що поставлене перед ними завдання буде гранично ясним і конкретним. Він наказав за три дні зібрати абсолютно всю доступну інформацію про шістьох людей. Сєверові були потрібні їхні адреси, місця роботи, звички, зв’язки й найпотаємніші, приховані страхи.
Один із бійців, сухий і жилавий чоловік років сорока на прізвисько Цвях, коротко кивнув на знак згоди. Він діловито уточнив, чи відомі бодай імена або клички майбутніх об’єктів їхнього розслідування. Сєвер зазирнув у свій робочий блокнот і підтвердив, що початкові дані в них є.
Головною ціллю був Віктор Семенович Грачов — місцевий депутат і власник великого тіньового будівельного бізнесу. Сєвер повідомив, що цей чоловік точно проживає в закритому, добре охоронюваному елітному селищі. Також до списку входили двоє його відморожених синів: старший Ігор і молодший Денис.
Особи решти трьох нападників поки що залишалися невідомими, але вони постійно крутилися довкола родини депутата. Сєвер резонно зауважив, що якщо хлопці знайдуть синів, то дуже швидко вирахують і всіх інших. Цвях підтвердив, що схема ясна, і поцікавився, чи є ще якісь важливі деталі.
Авторитет пояснив головний мотив: кілька днів тому ці шестеро виродків жорстоко побили відставного полковника. Вони копали беззахисного ветерана ногами серед білого дня на очах у десятків випадкових і байдужих перехожих. Троє бійців похмуро перезирнулися, почувши гидкі подробиці цієї брудної справи.
Цвях сильно насупився й спитав, чим саме старий так сильно завадив впливовому місцевому депутату. Сєвер відповів, що вся проблема полягала в шести сотках землі в старому дачному кооперативі. Депутатові терміново знадобилася ця територія під масштабну й надприбуткову комерційну забудову.
Боєць не повірив власним вухам, перепитавши, невже ветерана поклали мордою в асфальт лише через шматок дешевої землі. Почувши ствердну відповідь, Цвях зі злістю сплюнув просто на брудну кухонну підлогу. Він брудно вилаявся на адресу цих відморозків, цілком поділяючи праведне обурення свого боса.
Сєвер мовчки закрив блокнот і наказав працювати максимально обережно й без жодного зайвого шуму. Спершу треба було зібрати повний пакет інформації на кожного конкретного фігуранта цього брудного побиття. Лише після цього мала відбутися серйозна, дуже особиста розмова з кожним із шістьох покидьків.
Цвях уточнив, про яку саме розмову йдеться в цьому, вельми специфічному контексті. Сєвер нічого не відповів, лише дуже важко подивився просто в очі своєму відданому бійцеві. І Цвях одразу все зрозумів: жодних додаткових запитань ставити більше не треба було.
Усього за три напружені дні повна картина скоєного злочину остаточно склалася. У центрі схеми стояв п’ятдесятичотирирічний Віктор Семенович Грачов, у минулому начальник економічної поліції. У дев’яності роки він вдало пішов у бізнес, створивши велику будівельну компанію «Новий вік»…
