— Розумник, — прошипів сапер внутрішнім зв’язком. — Він не просто тікає. Він огризається.
Іван обережно відгорнув шар прілого листя. Під ним виявилася тонка, мов павутина, рибальська волосінь, натягнута між двома коренями на висоті щиколотки. Волосінь вела до стовбура старої берези, де, прихована шматком кори, причаїлася граната Ф-1 зі знятим запобіжним кільцем. Вусик чеки був ледь загнутий — найменший натяг, і смерть розлетілася б сотнями уламків у радіусі двохсот метрів.
— Обійдемо ліворуч, слід у слід, — скомандував Іван. — Він професіонал, Саню. Звичайний водила не ставить таких грамотних сюрпризів у стані афекту й із пробитою шкурою. Будь готовий до всього.
Вони витратили ще двадцять хвилин, щоб безпечно оминути заміновану ділянку. Далі сліди стали хаотичними. «Мармур» явно втрачав орієнтацію в просторі. На стовбурах дерев почали з’являтися широкі чорні мазки — він спирався на них руками, не маючи сили тримати рівновагу.
Невдовзі вони натрапили на покинутий індивідуальний перев’язувальний пакет. Пластикове пакування було розірване зубами, поруч валявся закривавлений шматок гемостатичного бинта, який так і не був використаний за призначенням.
— Намагався затампонувати рану на ходу, але не впорався з координацією, — констатував Олександр, оглядаючи знахідку. — Пальці вже не слухаються. Гіповолемічний шок третього ступеня. У нас лишилося хвилин двадцять, максимум тридцять, поки його мозок не вимкнеться від нестачі кисню. Давай пришвидшимося, Ваню. Ризикуємо.
Вони перейшли на швидкий, ковзкий крок, нехтуючи частиною правил маскування. Ліс рідшав, змінюючись глибоким яром, на дні якого дзюрчав дрібний струмок. Сліди вели просто туди, обриваючись на крутому глинистому схилі. Ворог просто скотився вниз, не маючи сил спуститися на ногах.
Олександр та Іван розділилися. Сапер пішов крайкою яру, беручи низину на приціл, а командир почав безшумний спуск, чіпляючись вільною рукою за коріння. Повітря тут було ще холодніше, пахло застійною водою й гнилою деревиною.
Звук вони почули одночасно. Важке, булькотливе дихання, що уривалося хрипким кашлем. Звук долинав з-під бетонного козирка старої дренажної труби, наполовину вритої в схил яру…
