— Я хочу, щоб вона перестала брехати.
Денис закрив обличчя руками.
— Добре. Я піду з тобою. Але якщо ти перейдеш межу, я не зможу тебе захистити.
— Мені не потрібен захист, Денисе. Мені потрібна правда.
Наступного вечора вони приїхали до Аркадія рівно в призначений час. Двері відчинив сам господар, у святковій сорочці й з келихом у руці.
— Проходьте, проходьте. Радий, що прийшли.
У квартирі вже зібралися всі. Галина Павлівна сиділа на почесному місці поруч із Валентиною. Родичі клопоталися біля столу. Тітка Віра накладала салати. Марина стояла біля вікна й ледь помітно кивнула Поліні.
Галина Павлівна побачила невістку й натягнуто всміхнулася.
— Поліно, як добре, що ти прийшла. Я думала, ти не захочеш.
— Я обіцяла, — відповіла Поліна.
Вони сіли за стіл. Спочатку підняли келихи за іменинника, потім за здоров’я, потім за мир у сім’ї. Поліна майже не їла, тільки чекала слушного моменту.
Він настав, коли Галина Павлівна підняла келих.
— Я теж хочу сказати, — промовила вона. — За чесність. За те, щоб у нашій сім’ї ніхто нікого не обманював. Щоб ми могли довіряти одне одному без страху й брехні.
Вона подивилася просто на Поліну.
Виклик був очевидний.
Поліна поставила келих на стіл.
— Згодна, — сказала вона спокійно. — Давайте за чесність.
Усі випили.
Після цього Поліна дістала з сумки теку й поклала перед собою.
— Раз уже ми говоримо про чесність, я хочу дещо показати.
Галина Павлівна напружилася. Денис зблід. Аркадій спантеличено насупився.
— Що це? — спитала Валентина.
— Докази.
Поліна відкрила теку й дістала першу роздруківку.
— Тут Галина Павлівна пише своїй подрузі, що мене треба дискредитувати. Наприклад, звинуватити в крадіжці.
Валентина взяла аркуш. Прочитала. Її обличчя змінилося.
— Галю, це що?
— Підробка, — швидко сказала свекруха. — Вона все змонтувала.
— Тоді поясніть це.
Поліна дістала другий аркуш.
— Тут ви хвалитеся, що двічі зруйнували стосунки Дениса з дівчатами.
Марина підійшла до столу й узяла роздруківку.
— Це правда, — сказала вона. — Я теж отримувала від Галі такі повідомлення. І не тільки я.
— Марино, зраднице! — зірвалася Галина Павлівна.
— Зрадниця? — Марина гірко всміхнулася. — Галю, ти зруйнувала мій шлюб з Аркадієм. Нашептала йому про мене гидоти, він повірив, і я пішла ні з чим. Тепер ти робиш те саме з Поліною.
Аркадій повільно опустився на стілець.
— Галю… Це правда? Ти втрутилася в мій шлюб?
— Я хотіла тебе захистити.
— Від чого? Марина була доброю дружиною.
— Вона була…
— Вона була нормальною, — перебив він. — А ти…
Він не договорив. Тільки похитав головою.
Поліна дістала телефон.
— А ось найцікавіше.
Вона ввімкнула відео від Раїси.
Кімната замовкла.
На екрані з’явилася Галина Павлівна з фальшивим листом. Її голос звучав виразно:
— «Дивися, як справжнє. Денис прочитає і відразу почне сумніватися. А від сумнівів до розлучення недалеко».
Денис схопився.
— Мамо… — прошепотів він. — Це ти підробила листа?
Галина Павлівна відкрила рота, але не змогла відповісти.
— Ти змусила мене сумніватися в дружині, — його голос тремтів. — Я всю ніч думав, що, може, вона справді мені бреше. А це була твоя брехня.
— Синку, я хотіла тебе захистити.
— Від кого? Від моєї дружини, яка не зробила мені нічого поганого?
— Вона відводить тебе від мене.
— Ні, — Денис ударив кулаком по столу. — Це ти відводила мене від усіх. Усе життя. Контролювала, руйнувала мої стосунки, змушувала вірити тобі замість людей, яких я любив.
Галина Павлівна схопилася за груди….
