Дотримуючись усіх канонів сватання, Саїд обсипав батьків компліментами, вихваляв домашню кухню, а потім твердо заявив про намір одружитися з їхньою донькою.
Спершу Лілія, мама студентки, сприйняла цю новину в штики. Жінка плакала, безупинно бідкаючись про небезпеки чужого менталітету, незнайомої країни та суворих законів багатоженства.
Лише завдяки вмовлянням старшої доньки й близьких друзів материнське серце трохи відтануло, і вона дозволила потенційному зятеві завдати повторного візиту.
Пізніше жінка зізнавалася знайомим, що обранець доньки підкорив її своїм інтелектом, бездоганним тактом і блискучою освітою. Фінансовий статус іноземця, як запевняла Лілія, не відігравав для родини жодної ролі.
Одне місцеве видання цитувало її слова про те, що Наталія покохала душу людини, а не її багатства. Головним аргументом для матері стали очі молодих, що сяяли безмежним щастям.
Існував, щоправда, один вагомий нюанс: на момент знайомства аристократ уже перебував в офіційному шлюбі й виховував п’ятьох спадкоємців (чотирьох синів і доньку). ..
