Share

У день весілля він сказав, що я йому більше не потрібна, але не очікував почути мої два слова

— Було частиною плану, тату. Нам потрібен був час. Поки Велицькі були певні, що все йде за їхнім сценарієм, Данило збирав докази. Кожен дзвінок, кожна підробка, кожен рух грошей — усе фіксувалося. Для них весілля мало стати точкою, після якої ми вже не змогли б піднятися. Для нас воно стало моментом, коли пастка зачинилася.

Батько довго мовчав. Він ніби збирав у голові уламки колишньої картини світу й намагався скласти з них нову. Плечі, ще недавно опущені, поступово розправилися. В очах замість порожньої розгубленості з’явилася важка, холодна рішучість.

— Отже, у нас є шанс?

— Більше, ніж шанс, — твердо сказала я. — У нас є докази. А вони досі вважають, що перед ними перелякана дівчинка й розчавлений батько. Це їхня головна помилка.

Він кивнув, знову завів машину й виїхав на дорогу.

— Що далі?

Я вперше за весь день усміхнулася по-справжньому.

— Далі ми будемо боротися.

Офіс Данила Орлова містився на верхньому поверсі високої скляної вежі в діловому кварталі. За панорамними вікнами шуміло місто, байдуже до чужих воєн, які часто починалися саме в таких сяйливих кабінетах. Ми з батьком сиділи за довгим столом, а Данило, як завжди бездоганний і спокійний, переглядав документи.

— Вони запізнюються, — сказав батько, нервово постукуючи пальцями по столу.

— Нехай, — відгукнувся Данило, не підводячи очей. — Намагаються показати, що диктують умови. Насправді просто тягнуть час і намагаються зрозуміти, наскільки погано все закінчилося вчора.

За десять хвилин двері відчинилися. До кабінету увійшли двоє юристів Велицьких. Дорогі костюми, рівні погляди, тонкі теки в руках. Вони трималися так, ніби прийшли не розмовляти, а приймати капітуляцію.

— Андрію Михайловичу, Кіро Андріївно, — почав старший, коротко кивнувши. — Мене звати Борис Леонідович. Мій клієнт, Олег Аркадійович, глибоко засмучений учорашнім інцидентом.

— Авжеж, — ліниво зауважив Данило. — Напевно, всю ніч не склепив очей від переживань.

Юрист зробив вигляд, що не почув.

— Ми розуміємо емоційний стан Кіри Андріївни. Зрив церемонії — ситуація болісна. Щоб не загострювати конфлікт і не завдавати подальшої шкоди репутації обох родин, Олег Аркадійович готовий запропонувати вам щедру компенсацію. В обмін, звісно, на повне мовчання й угоду про нерозголошення.

Він поклав теку на стіл з обережністю людини, звиклої вважати кожен рух ефектним.

Другий юрист трохи нахилився вперед…

Вам також може сподобатися