Життя без прикрасЗа кілька годин підтвердилися найтяжчі побоювання. В однієї з маляток виявився не до кінця розвинений зоровий нерв — дівчинка майже нічого не бачила. У другої виявили складну ваду серця. Прогнози лікарі давали похмурі.
Звістка про смерть дружини й страшні діагнози доньок стала для Єгора фатальною. Його свідомість відмовилася приймати реальність.
Сусідки вже перешіптувалися біля дворів:
— Чула, Марфо Іванівно? Єгор же розумом зсунувся. Я сама чула.
— Та що ти?
— Спитала, коли похорон, а він ніби не при собі. Меле якусь нісенітницю. Не витримав чоловік горя.
Плітки виявилися гіркою правдою. Спочатку в це не хотіла вірити навіть Лариса. Смерть матері приголомшила її. Вона звикла, що батьки завжди є, завжди поруч, завжди допоможуть. До такого повороту вона готова не була.
Але серце Лариси настільки зачерствіло, що навіть почуття провини не прокинулося в ній по-справжньому.
— Тату, маму треба ховати. Треба документи оформляти, — сказала вона з порога.
Єгор подивився на доньку й м’яко усміхнувся.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.