Він обніс нове житло глухим бетонним парканом заввишки у два метри. Для повного контролю території господар навіть поставив оглядову вежу, просто як у справжній в’язниці. Дружина Галина, з якою Олександр познайомився ще в далеких вісімдесятих роках, виявилася його головним коханням.
Родина цієї відданої жінки спочатку ніяк не була пов’язана із суворим криміналом. Однак сама Галина анітрохи не злякалася того, що її обранець — професійний злодій. Так дивовижно й непередбачувано склалася їхня спільна життєва доля.
Зрозуміло, батьки Галини були пристойними й цілком забезпеченими людьми. Вони категорично виступали проти цього вельми сумнівного шлюбу. Але рішуча дівчина просто зібрала речі й поїхала на зону, куди Олександр потрапив невдовзі після їхнього знайомства.
Саме там, за колючим дротом, вони офіційно й одружилися. У Галини вже була дитина від першого шлюбу, а з Олександром вони пізніше народили ще трьох спільних дітей. Своєрідна сімейна традиція, на жаль, збереглася і в новому поколінні.
Рідні сини Саші Сєвєра теж устигли побувати на зоні й відбути свої строки. Лише донька, законна дружина й прийомний син ніколи не мали проблем із законом і судимостей. Олександр Сєвєров так і далі тихо живе зі своєю дружиною в заміському селищі…
