Далі рядок обривався.
Папір був надірваний.
Слідчий обережно поклав записку в прозорий пакет.
— Вилучимо те, що є: записку, уламок лопатки, копії договорів, квитанції та інші документи із синьої папки.
Олександр підвів погляд.
— Вона не поїхала.
Слідчий не відповів одразу.
Згори, на кухні, грюкнули двері.
Усі підвели голови.
Двері нагорі рипнули. Юрист таки зайшов.
Кроки.
Важкі. Не Віктора.
Інші.
Голос:
— Є хто?
Олександр стиснув кулаки.
Слідчий подивився на нього.
— Хто це?
Він не відповів.
Бо впізнав голос.
Той самий, який він чув у залі суду від юриста «Граніт-Інвест».
І зрозумів, що той прийшов не сам.
