Єгор виявився не просто колишнім бійцем елітного підрозділу. Він був тінню — людиною, яка знала надто багато, щоб повернутися до звичайного життя, і зробила єдиний можливий вибір: зникнути. Система, від якої він пішов, усе ще була зобов’язана його берегти, навіть якщо він спав під естакадою і носив старий одяг.
І тепер один зі співробітників цієї системи вдарив його собаку.
Павло подивився крізь скло на Єгора. Той сидів спокійно, опустивши долоню на спину Роя. Не вимагав помсти. Не тиснув статусом. Не кричав. Йому були потрібні записи, процедура і справедливість.
У цю мить Павло ухвалив рішення.
Він вийшов у коридор. Кирило відразу схопився.
— Ну що? Його затримали?
— Кириле, вас відсторонено від служби до завершення перевірки, — сухо сказав Павло. — Здайте службовий жетон і зброю.
Кирило ніби не відразу зрозумів зміст слів.
— Що? Я потерпілий! Він напав на співробітника!
— Запис із реєстратора і свідчення напарника буде долучено до матеріалів, — відповів Павло.
Кирило зблід. Він раптом згадав, що перед виходом із машини говорив Іллі, як легко «розжене це сміття». Він не знав, чи записався звук. Але камера точно працювала.
Ілля підвівся.
— Павле… мені треба дещо розповісти, — сказав він тихо. — Про Кирила.
Кирило різко повернувся до нього.
— Ти що верзеш?
Але черговий співробітник заступив йому шлях, коли Павло жестом запросив Іллю до кабінету.
Саме тоді Кирило вперше по-справжньому зрозумів: його падіння почалося не з прийому Єгора. Воно почалося значно раніше — з упевненості, що йому все зійде з рук.
У кабінеті Ілля говорив збивчиво, але що далі, то твердіше. Він розповів про привласнені гроші, про підроблені звіти, про документи, де зазначалися одні суми, а насправді вилучалися зовсім інші. Згадав випадок тижневої давнини: затриманий робітник мав при собі велику суму, яку збирався віддати за боргами. До протоколу потрапила лише мала частина. Решту Кирило забрав, запевняючи, що така людина ніколи не поскаржиться.
— Він казав, що в тих, хто внизу, немає голосу, — прошепотів Ілля.
Павло слухав мовчки. Це було вже не окреме перевищення повноважень. Перед ним складалася картина людини, яка роками підміняла службу особистою владою, а закон — зручною вивіскою…
